Справа № 185/1139/17
Провадження № 2/185/1678/17
05 травня 2017 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря - Герасименко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
31 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надіслало на адресу суду засобами поштового зв'язку позовну заяву до ОСОБА_1, в якому просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в розмірі 376178 грн. 40 коп., з яких 279587 грн. 91 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 96590 грн. 49 коп. - заборгованість по відсоткам, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними побудовами ,реєстраційний номер об'єкта у РПВН НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 74,8 кв.м., з них житлова площа 44,4 кв.м., та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 13 лютого 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А. за реєстровим № Д-69, договір зареєстрований приватним нотаріусом донецького міського нотаріального округу Друговою В.А. в Державному реєстрі правочинів 13 лютого 2007 року за № 1910794, про що приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою А.В. 13 лютого 2007 року виданий відповідний витяг з Державного реєстру правочинів за № 3557469, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за ціною 270591 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 13 лютого 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11115745000, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в іноземній валюті в сумі 50298 франків, що на момент укладення договору еквівалентно 202665 грн. 83 коп. Відповідно до п.2. додаткового угоду № 4 до договору про надання споживчого кредиту № 11115745000 від 13 лютого 2007 року відповідачу надано кредит у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у базовій валюті, що дорівнює 719957 грн. 22 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором, 13 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач передав в іпотеку житловий будинок з надвірними побудовами ,реєстраційний номер об'єкта у РПВН НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 74,8 кв.м., з них житлова площа 44,4 кв.м., та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 13 лютого 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А. за реєстровим № Д-69, договір зареєстрований приватним нотаріусом донецького міського нотаріального округу Друговою В.А. в Державному реєстрі правочинів 13 лютого 2007 року за № 1910794, про що приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою А.В. 13 лютого 2007 року виданий відповідний витяг з Державного реєстру правочинів за № 3557469. За користування кредитом відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 7,99 % річних, а починаючи з 30 листопада 2012 року в розмірі 11,99 % річних. 21 вересня 2015 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №27, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11115745000 від 13 лютого 2007 року укладеним між АТ «УкрСиббанком» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам з березня 2014 року, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів станом на 21 вересня 2015 року становить 376178 грн. 40 коп., з яких з яких 279587 грн. 91 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 96590 грн. 49 коп. - заборгованість по відсоткам.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, та у разі неявки відповідача провести заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд враховуючи думку представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 лютого 2007 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11115745000, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 50298 франків, еквівалент 202665,83 грн., строком по 11 лютого 2028 року.
Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 7,99 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного договору.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком приймається іпотека нерухомості за адресою: місто Донецьк, вулиця Рубіжна, будинок 62.
13 лютого 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (іпотекодержатель), та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлове приміщення, зазначене в п.1.4. цього договору, за домовленістю сторін, вартість предмету іпотеки становить 270591 грн.
Відповідно до п.1.4. договору іпотеки предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними побудовами, реєстраційний номер об'єкта у РПВН НОМЕР_1, загальною площею - 74,8 кв.м., житловою площею - 44,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
21 вересня 2015 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (фактор) укладено договір факторингу № 27, відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.2 договору факторингу права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день підписання цього договору.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №27 від 21 вересня 2015 року відступлення право вимоги здійснюється за кредитним договором № 11445088000 від 13.02.2007 року, укладеним з ОСОБА_1, дата закінчення кредиту - 11.02.2028 року, загальна сума заборгованості у валюті договору - 376178,40 грн., в тому числі сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту у валюті договору - 279587,91 грн., сума заборгованості за відсотками по кредиту у валюті договору - 96590,49 грн.
Відповідно до договору від 29 вересня 2015 року про відступлення прав вимоги № 2 за договорами іпотеки до договору факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (фактор), клієнт відступає фактору, а фактор набуває усі права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких наведено у розділі 4 цього договору.
Згідно реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 2 від 29 вересня 2015 рокуклієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, наступні права вимоги за предметами застави, зокрема, за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_1 від 13 лютого 2007 року, з загальною сумою заборгованості у розмірі 376178,40 грн., предмет іпотеки: житловий будинок, АДРЕСА_1, площа 74,8 кв.м.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідки порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно з вимогами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання і при цьому порушенні наступають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання потекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Так, згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», я кщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Частиною 5 вищеназваної статті установлено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Водночас у ч. 6 ст. 38 Закону «Про іпотеку» закріплено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Частинами 1, 2 ст. 43 Закону «Про іпотеку» установлено, що п рилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 27 травня 2015 року у справі № 6-61цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-1239цс16, виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.
Згідно п.1.1 договору іпотеки сторонами обумовлено вартість предмета іпотеки у розмірі 270591 грн.
На виконання ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу за зверненням позивача в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, оскільки згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь сплачений судовий збір в розмірі 5642,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1714594 від 26 січня 2017 року, та витрати на оголошення у газеті в сумі 420 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2369641 від 24 квітня 2017 року.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.10, 60, 208-210, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11115745000 від 13 лютого 2007 року у розмірі 376178 (триста сімдесят шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 40 коп., з яких 279587 грн. 91 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 96590 грн. 49 коп. - заборгованість по відсоткам, звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними побудовами ,реєстраційний номер об'єкта у РПВН НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 74,8 кв.м., з них житлова площа 44,4 кв.м., та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13 лютого 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А. за реєстровим № Д-69, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 13 лютого 2007 року за № 1910794, про що приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою А.В. 13 лютого 2007 року виданий відповідний витяг з Державного реєстру правочинів за № 3557469, шляхом надання товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права на продаж житлового будинку будь-якій особі-покупцеві з початковою ціною реалізації в розмірі 270 591 (двісті сімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судові витрати в розмірі 6062 (шість тисяч шістдесят дві) грн. 68 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Суддя А. О. Врона