Справа № 183/6689/16
№ 2/183/757/17
іменем України
06 квітня 2017 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Гончарової С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи: Орган опіки та піклування Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач звернулася з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 мешкає разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Без допомоги біологічного батька дитини займається вихованням сина - ОСОБА_3. З біологічним батьком дитини, ОСОБА_2 позивач разом ніколи не мешкала, оскільки останній покинув позивача та сказав, що виїжджає в АДРЕСА_2, де він мешкає із іншою жінкою та іншими своїми двома дітьми. Позивач декілька разів бачила біологічного батька дитини, і коли пропонувала йому спілкуватись із сином, сплачувати аліменти на утримання сина, та кошти на його лікування відповідач постійно сварився, погрожував позивачу, стверджував, що в нього є законні два сини, яких він повинен утримувати. ОСОБА_2 веде незрозумілий для позивача, як матері малолітньої дитини стан життя, ухиляється від виховання сина ОСОБА_3. Зі слів відповідача позивачу відомо, що він прописаний, в АДРЕСА_2, що в нього є інша жінка з якою він мешкає разом з іншими своїми двома дітьми. Позивач дізналася, що незважаючи на той факт, що ОСОБА_2 прописаний в с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, за цією адресою він не мешкає, так як покинув це помешкання в 2013 році і його місцезнаходження невідоме. Протягом останнього часу, а фактично за період з часу народження сина з 13 листопада 2012 року по час звернення з позовом ОСОБА_2 постійно ухиляється від виховання сина, з сином не спілкується, не телефонує і не приходить провідувати дитину. Позивач змушена самостійно займатися вихованням, підготовкою до школи, навчанням та лікуванням дитини. Відповідач ніяким чином не піклувався про сина, не проявляв заінтересованості в його подальшій долі, не цікавився його станом здоров'я, не надає допомогу на лікування дитини, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, зокрема не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальних норм моралі. Не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не створює умов для отримання освіти. Свідомо нехтує вихованням дитини. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська в справа № 204/4469/16-ц (провадження № 2/204/1861/16) від 22 вересня 2016 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 липня 2016 року і до його повноліття. Але ОСОБА_2 не має постійної роботи, не має постійного місця проживання і немає наміру сплачувати аліменти на утримання дитини. Позивач має постійну, належним чином оплачувану роботу і має змогу самостійно виховувати свою дитину. Позивачем дитині створено належні умови для проживання, навчання та їх виховання. За місцем роботи та проживанням позивач має хорошу репутацію і відмінну характеристику.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність та надавши суду письмовий висновок Органу опіки та піклування Апостолівської райдержадміністрації Дніпропетровської області, про доцільність позбавлення батьківських прав батька відносно дитини.
Відповідач, представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Представники третіх осіб -2, -3 надали суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Не заперечила проти задоволення позову.
Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.
Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. Матір'ю дитини вказано ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2 /а.с.10/.
ОСОБА_3 станом на 07 листопада 2016 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю - ОСОБА_1 /а.с.12, 13/.
Дитина відвідує ДНЗ № 2 «Малятко» з 17 червня 2016 року /а.с.15/, забирає дитину з навчального закладу ОСОБА_1 /а.с.14/. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно /а.с.11/.
Згідно з висновком Опікунської ради села Мар'янське Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради № 167/1 від 17 січня 2017 року, Опікунською радою села Мар'янськ, Зеленодольської міської ради розглянуто та вивчено документи представлені громадянкою ОСОБА_1, яка виховує малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо позбавлення батьківських прав його батька - ОСОБА_2. Батьки дитини у шлюбі не перебували, разом не мешкали. Малолітній ОСОБА_3 проживає з матір'ю в АДРЕСА_1. Умови проживання зразкові, ОСОБА_3 забезпечений всім необхідним Дитина відвідує дитячий садок «Малятко». Характеристика на матір ОСОБА_1 надана задовільна. Згідно свідчень близьких друзів батько ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини: не спілкується із сином, не цікавиться його життям, не надає коштів на утримання дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток. За місцем проживання ОСОБА_2 було направлено запрошення на засідання опікунської ради, але він не з'явився. Опікунська рада вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
В постанові № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19 грудня 2008 р.), а саме в пункті 15 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. В пункті 16 даної постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт того, що відповідач, маючи можливість приймати участь у вихованні дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків, а також враховуючи те, що відповідач знаючи про слухання справи у суді в судове засідання не з'явився, заперечення на позов, доказів виконання батьківських обов'язків не надав, чим на думку суду, підтвердив байдужість до подальшої долі дитини, не проявляє належної уваги до долі дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для погодження висновку Органу опіки та піклування Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області та про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки це повністю відповідає її інтересам.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги положення ст. 88 ЦПК України, внаслідок чого судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи: Орган опіки та піклування Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Д.О. Парфьонов