Справа № 202/431/17
12 травня 2017 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі суду: головуючої- судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участі: прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого- ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши в залі суду в м. Дніпропетровську, кримінальне провадження №42016042630000155 від 29 грудня 2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Донецьку, українки, громадянки України, вища освіта, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої, яка мешкає у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, а саме в тому що ОСОБА_5 22.10.2014 р. в денний час доби, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зайшла до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпро ради (далі за текстом «Управління праці»), розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 55, з метою отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в приміщенні Управління праці, розташованого за вищевказаною адресою,всупереч п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 505 від 01.10.2014 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (в редакції від 10.07.2015), заповнюючи заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказала завідомо недостовірну інформацію, про те, що у неї на момент заповнення заяви відсутні у володінні сім'ї два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів), та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману до кінця,надала зазначену заяву уповноваженій особі Управління праці, хоча фактично остання, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, 25.04.2014 зареєструвала на своє ім'я право власності на наступні транспортні засоби: «VolkswagenTransporter», 2003 р.в., д/н НОМЕР_1 , та «VolkswagenPassat», 2004 р.в., д/н НОМЕР_2 .
Внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 , 17.11.2014 р. рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, прийнятого Управлінням праці, останній, як уповноваженому представнику сім'ї було призначено виплату на адресну допомогу у розмірі 1326 (тисячу триста двадцять шість) грн. на місяць, в період з 22.10.2014 по 21.12.2014, у розмірі 1105 (тисячу сто п'ять) грн. на місяць, в період з 22.12.2014 по 21.02.2015, та у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. на місяць, в період з 22.02.2015 по 21.04.2015.
Продовжуючи вчиняти злочинні дії, керуючись єдиним раніше виниклим злочинним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 , 18.05.2015 р. зайшла до приміщення Управління праці, розташованого за вищевказаною адресою, з метою продовження отримання щомісячної адресної допомоги, та заповнюючи заяву про продовження призначення щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, знову вказала завідомо недостовірну інформацію, про те, що у неї та членів її сім'ї на момент заповнення заяви відсутні у володінні два або більше транспортних засоби (механізми), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобуси, вантажні та легкові автомобілі), та для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману до кінця,надала зазначену заяву уповноваженій особі Управління праці, хоча фактично остання, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, 25.04.2014 зареєструвала на своє ім'я право власності на наступні транспортні засоби: «VolkswagenTransporter», 2003 р.в., д/н НОМЕР_1 , та «VolkswagenPassat», 2004 р.в., д/н НОМЕР_2 .
Внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 , 09.06.2016 р. рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, прийнятого Управлінням праці, останній, як уповноваженому представнику сім'ї було призначено виплату на адресну допомогу у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. в місяць, на період з 24.04.2015 по 23.10.2015.
Таким чином, ОСОБА_5 , шляхом приховання відомостей щодо права власності на два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів), отримувала щомісячну адресну допомогу особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Своїми діями ОСОБА_5 , у період з 22.10.2014 р. по 31.08.2015 р., незаконно заволоділа грошовими коштами, виплаченими в якості призначеної адресної допомоги, на загальну суму 10 408 (десять тисяч чотириста вісім) грн. 27 (двадцять сім) коп., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Будучи допитаною в якості обвинуваченої ОСОБА_5 свою провину визнала повністю, та підтвердила фактичні обставини що викладені у обвинувальному акті від 18 квітня 2017 року, покаялась у вчиненому злочині та повідомила що добровільно відшкодувала завдані нею збитки.
Представник потерпілого ОСОБА_4 будучи допитаною у суді, пояснила, що дійсно ОСОБА_5 22.10.2014 р. прибула до приміщення Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпро з метою отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, заповнила заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказала завідомо недостовірну інформацію, про те, що у неї на момент заповнення заяви відсутні у володінні сім'ї два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів) і надала зазначену заяву уповноваженій особі Управління праці, хоча фактично остання, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, 25.04.2014 зареєструвала на своє ім'я право власності на наступні транспортні засоби: «VolkswagenTransporter», 2003 р.в., д/н НОМЕР_1 , та «VolkswagenPassat», 2004 р.в., д/н НОМЕР_2 . 17 листопад 2014 р. рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, прийнятого Управлінням праці, ОСОБА_5 було призначено виплату на адресну допомогу у розмірі 1326 (тисячу триста двадцять шість) грн. на місяць, в період з 22.10.2014 по 21.12.2014, у розмірі 1105 (тисячу сто п'ять) грн. на місяць, в період з 22.12.2014 по 21.02.2015, та у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. на місяць, в період з 22.02.2015 по 21.04.2015. 18 травня 2015 р. ОСОБА_5 прибула до приміщення Управління праці, з метою продовження отримання щомісячної адресної допомоги де заповнила заяву про продовження призначення щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, знову вказала завідомо недостовірну інформацію, про те, що у неї та членів її сім'ї на момент заповнення заяви відсутні у володінні два або більше транспортних засоби (механізми), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобуси, вантажні та легкові автомобілі). Після чого, 09.06.2016 р. рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, прийнятого Управлінням праці, ОСОБА_5 було призначено виплату на адресну допомогу у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. в місяць, на період з 24.04.2015 р. по 23.10.2015 р. Станом на 28 грудня 2016 року, ОСОБА_5 добровільно, повністю відшкодувала завдані нею збитки.
Окрім повного визнання своєї провини ОСОБА_5 , показів представника потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні, винність ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами які надані прокурором і безпосередньо досліджені судом: заявами від 22.10.2014 р. і 18.05. 2015р., довідкою про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, рішеннями про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 17.11.2014 р. і 09.06.2015 р.,довідкою регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, квитанцію від 28 грудня 2016 року про відшкодування завданих збитків.
У судовому засіданні при закінченні з*ясування обставин справи і перевірки їх доказами обвинуваченою ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї, у зв'язку з дійовим каяттям.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду щодо клопотання захисника - прокурора, представника потерпілого ОСОБА_4 , які не заперечували про задоволення клопотання ОСОБА_5 , вважає на необхідне, клопотання задовольнити за наступними обставинами.
Так, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_5 є особою яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки.
На підставі викладеного та керуючись ст.45 КК України, ст.ст. 284 ч.2 п.1, 350, 285, ч.3 ст. 286 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення її від кримінальної відповідальності , - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності, закрив кримінальне провадження№42016042630000155 від 29 грудня 2016 року, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку на загальних підставах.
Головуюча ОСОБА_1