11 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження № 12016100160000024 від 26.11.2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бровари Київської області, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та заступників прокурора міста Києва ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року,
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, та призначено покарання, кожному окремо, у виді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 гривень, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
У кримінальному провадженні вирішено питання про цивільний позов, речові докази та спеціальну конфіскацію.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у тому, що вони в період часу з 22 години 25 листопада 2016 року по 04 годину 26 листопада 2016 року, знаходячись в акваторії річки Дніпро Канівського водосховища в затоці «Собаче Гирло» неподалік РВП-6 (ремонтно-відстійний пункт), що знаходиться за адресою: M. Київ, вул. Прирічна, 17 в місті Києві, на металевому човні «Южанка» номер ДАП- 2712-K з двигуном «Віхрь-25», що належить ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконний вилов риби, використовуючи заборонене знаряддя лову водних біоресурсів - сітки з ліски кустарного виробництва, здійснили незаконний вилов риби різних видів в загальній кількості 28 штук, заподіявши державі матеріальну шкоду на суму 5 015 грн., яка є істотною.
В поданих апеляційних скаргах заступники прокурора міста Києва та прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просять вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційних вимог посилаються на те, що з урахуванням змін, внесених до КК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року, суд мав би на підставі ст.96-1, п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати лише спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину та/або було доходами від такого майна, а також було предметом злочину та пристосовано і використано як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
Разом із цим, призначаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.249 КК України, суд, разом із правомірним застосуванням спеціальної конфіскації, призначив обвинуваченим додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, тобто покарання, яке санкцією частини 1 статті 249 КК України на даний час не передбачено.
За наслідками апеляційного розгляду апелянти просять вирок суду змінити, виключивши з призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.249 КК України додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Крім цього, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_12 та заступник прокурора міста Києва ОСОБА_13 просять на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати до кожного з обвинувачених спеціальну конфіскацію у власність держави засобів і знарядь вчинення злочину та майна, одержаного внаслідок вчинення злочину.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_14 повністю, а інших апелянтів - частково, обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення поданих апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що скарги всіх апелянтів підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, допитавши обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювались, оскільки обвинувачені правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
В зв'язку із цим, суд правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини злочину, правова кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.1 ст.249 КК України, учасниками судового провадження не оскаржуються та не оспорюються, а тому, у відповідності до положень ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.
Разом із цим, колегія суддів вважає слушними доводи прокурорів, які подали апеляційні скарги про те, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченим покарання неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року, який набав чинності 28 лютого 2016 року, викладено в новій редакції статтю 96-1 КК України, яка передбачає примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, у тому числі у випадку вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України. Цим же Законом виключено з санкції ч.1 ст.249 КК України покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого.
За наведених обставин колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи прокурорів про те, що суд першої інстанції неправильно призначив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, яке не відповідає санкції ч.1 ст.249 КК України в редакції Закону України № 1019-VIII від 18.02.2016 року.
Також ґрунтуються на вимогах закону і доводи прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_15 та заступника прокурора міста Києва ОСОБА_14 про те, що майно, яке було одержане внаслідок вчинення даного злочину, а також було предметом злочину та пристосовано і використано як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, на підставі ст.96-1, п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України підлягає спеціальній конфіскації.
Зокрема, як вбачається із оскаржуваного вироку, суд першої інстанції наряду із призначення обвинуваченим додаткового покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, також застосував спеціальну конфіскацію речових доказів.
Разом із цим, за змістом ст.ст.96-1 та 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави саме грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
З огляду на те, що в поданій заступником прокурора міста Києва ОСОБА_9 апеляційній скарзі питання про спеціальну конфіскацію не ставиться, в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні не зазначається, щодо якого саме майна конкретно необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, а в апеляційній скарзі заступника прокурора міста Києва ОСОБА_10 ставиться питання про спеціальну конфіскацію речових доказів, як і ухвалив суд, подані апеляційні скарги з цих підстав підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни вироку суду.
З наведених підстав апеляційні скарги заступника прокурора міста Києва та прокурора у кримінальному провадженні підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , заступників прокурора міста Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та вирішення питання про речові докази, змінити.
Вважати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засудженими за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 гривень, кожного.
Застосувати на підставі статтей 96-1 та 96-2 КК України до кожного з обвинувачених спеціальну конфіскацію у власність держави засобів і знарядь вчинення злочину та майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, а саме: сітки з ліски кустарного виробництва в кількості 1 шт., що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів у відділі поліції з річкового порту ГУ НП у місті Києві, рибу в кількості 28 шт., передану ГО «Кінологічний департамент».
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
_______________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3