33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
11 травня 2017 р. Справа № 918/227/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю"Укртрансагент"
про розірвання договору оренди
За участю представників сторін:
Від позивача: представник ОСОБА_2;
Від відповідача: представник ОСОБА_3
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - Позивач або Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент" (надалі - Відповідач або ТОВ "Укртрансагент") в якому просить розірвати Договір оренди нерухомого державного майна № 57 від 20.05.2013 року - нежитлового приміщення площею 12,0 кв.м, яке розміщене в будинку вантажної дільниці митного поста "Рава - Руська" за адресою Львівська обл., Жовківський р-н, с. Рата, вул. Гребінського, 28, який укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент".
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем було порушено умови Договору оренди (п. 5.4, п. 5.8 та п. 5.12), а саме відсутні знаки пожежної безпеки; інструкції з пожежної безпеки; таблички із зазначенням телефонів виклику пожежної команди поруч з телефонами; таблички із зазначенням прізвища відповідальних за протипожежний стан приміщень, вогнегасник та відсутній договір страхування орендованого майна.
Відповідач надав суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що Позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів, що підтверджують порушення Відповідачем вищезазначених умов Договору оренди. Відтак, просив в позові Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент" про розірвання Договору оренди відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2017 року підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.05.2017 року заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
20 травня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю"Укртрансагент" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого державного майна № 57 (далі - Договір), за умовами якого, з урахуванням договорів від 13.03.2015 р. та від 03.06.2016 р. про внесення змін до Довогору оренди нерухомого державного майна від 20.05.2013 р. № 57, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 12,0 кв.м, яке розміщене в будинку вантажної дільниці митного поста "Рава - Руська", за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Рата, вул. Гребінського, 28 (реєстровий номер - 00033005.25.ЮУОЮКП001) (далі - Майно), що перебуває на балансі Державної фіскальної служби України та в оперативному управлінні (користуванні) Львівської митниці ДФС (далі - Користувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна, станом на 30.04.2016 року і становить за незалежною оцінкою 60864 шістдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. без ПДВ (п. 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення брокерської контори.
Згідно з п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати березень 2013 року 668.30 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - травень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди березень 2013 року на індекс інфляції за квітень, травень 2013 року.
Договором від 03.06.2016 року про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна, від 20.05.2013 р. № 57, п.3.1. розділу 3 викладено в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку травень 2016 р. 2028,30 грн. Орендна плата сплачується з 18.05.2016. Орендар зобов'язується протягом 20-ти днів з моменту підписання цих змін сплатити до державного бюджету та балансоутримувачу суму донарахувань орендної плати, що виникла в зв'язку з новою оцінкою об'єкта оренди.
Орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу. Забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати, заходи протипожежної безпеки. Одночасно з укладенням цього Договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість згідно з висновком про вартість майна (з ПДВ) на користь Орендодавця (для передачі Користувачу), який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати Орендодавцю договір страхування (страховий поліс) і копію платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим. Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавстовм (п.п. 5.1., 5.3., 5.4., 5.8. та п. 5.12. Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 9.1 Договору).
Пунктом 10.1 Договору (зі змінами внесеними договором про внесення змін від 03.06.2016 року) сторони визначили, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 364 дні, що діє з 18.05.2016 по 16.05.2019 включно.
Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до рогзляду іншою стороною (п. 10.3 Договору).
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних юридичних осіб
Між сторонами був підписаний відповідний акт прийому-передачі державного нерухомого майна згідно договору від 20.05.2013 року № 57), за змістом якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 12,0 кв.м, яке розміщене в будинку вантажної дільниці митного поста "Рава - Руська", за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Рата, вул. Гребінського, 28.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наказу регіонального відділення ФДМУ по Львівській області від 05.12.2016 № 01864 про проведення позапланового комплексного контролю, з оглядом об'єктів оренди, за використанням орендованого майна та виконання істотних умов договорів оренди № 98 від 27.06.2012, № 57 від 20.05.2013 та № 110 від 13.08.02013, укладених з ТОВ "Укртрансагент", робочою групою проведено позаплановий комплексний, з оглядом об'єкта оренди, контроль за використанням та виконанням умов договору оренди від 20.05.2013 № 57 державного нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Укртрансагент", що перебуває на балансі Державної фіскальної служби України та в оперативному управлінні (користуванні) львівської митниці ДФС та знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Рата, вул. Гребінського, 28.
За результатами проведеного позапланового контролю 21.12.2016 року складено звіт, в якому зазначено, що в процесі проведення позапланового комплексного, з оглядом об'єкта оренди, контролю за використанням та виконанням умов договору оренди державного нерухомого майна від 20.05.2013 р. № 57 встановлено: порушення п.п. 3.63, 5.3. договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати до державного бюджету; порушення п. 5.2. договору оренди щодо терміну сплати завдатку; порушення п. 5.4. договору оренди щодо здійснення заходів протипожежної безпеки; порушення п. 5.8. договору оренди щодо страхування орендованого майна. Крім того, в даному звіті зазначено, що враховуючи вищезазначені порушення, робоча група рекомендує регіональному відділенню ФДМУ по Львівській області розглянути питання щодо можливості розірвання договору оренди державного майна від 20.05.2013 № 57.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" За договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди. Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.
Відповідно до п. 1 Наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій ФДМУ у сфері оренди", Фонду державного майна України, його регіональним відділенням та представництвам як орендодавцям державного майна за укладеними ними договорами оренди надано право здійснювати такий контроль: постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди); періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо: використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
З метою реалізації дієвого контролю за договорами оренди, укладеними Фондом державного майна України, враховуючи місце розташування об'єкта оренди, функції контролю у сфері орендних відносин можуть здійснюватися за дорученням Фонду державного майна його регіональними відділеннями, представництвами за місцем розташування об'єкта оренди (п. 5 Наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій ФДМУ у сфері оренди")
Проте, чинним законодавством України не передбачено можливості проведення регіональними відділеннями Фонду державного майна України періодичного комплексного контролю з оглядом об'єкту оренди (щодо договорів оренди, укладених регіональними відділеннями) на підставі доручення ФДМУ. Фонд державного майна України не вповноважений надавати доручення регіональним відділенням щодо виконання функцій контролю щодо договорів, укладених регіональними відділеннями.
Під час розгляду справи судом встановлено, що п. 8.3. Договору сторони визначили, що Орендодавець має право здійснювати плановий та позаплановий контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складання акта обстеження. Здійснювати плановий та позаплановий контроль за виконанням Орендарем умов договору оренди у формі перевірок зі складанням відповідних довідок або актів. При здійсненні контролю та проведенні перевірок виконання Орендарем умов договору оренди у разі потреби, вимагати письмові пояснення відповідальних осіб та надання необхідних копій документів.
Відповідно до п. 4 Наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій ФДМУ у сфері оренди" за результатами контрольних заходів особами, що його здійснювали, складаються звіти, що містять інформацію за напрямами, визначеними у пункті 1 цього наказу.
Відповідач не оспорює право проведення Позивачем видів контролю, визначених Договором та чинним законодавством, проте, такий контроль повинен бути періодичним та здійснюватись виключно на підставі щорічного плану-графіку Позивача.
Контроль виконання істотних умов Договору оренди повинен здійснюватись виключно в порядку, визначеному Наказом Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій ФДМУ у сфері оренди".
Пунктом 1 вищевказаного Наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року передбачено, що у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди здійснюється постійний документальний контроль, за наслідком якого також передбачена можливість складення відповідного звіту постійного документального контролю.
Тобто, порушення умов пунктів 5.3, 5.8. Договору оренди може бути підтверджене виключно звітом постійного документального контролю, підписаним за наслідком проведення такого постійного документального контролю, а не періодичного комплексного контролю з оглядом об'єкта оренди.
Разом з тим, Відповідачем, як доказ виконання обов'язку щодо страхування орендованого майна, було надано суду договір добровільного страхування відповідальності при експлуатації нежитлових приміщень, у тому числі орендованих № 15/1506630/1904/13 від 13.06.2013 року, договір добровільного страхування орендованого майна № 11/1157380 від18.09.2014 р., договір добровільного страхування орендованого майна суб'єктів господарського діяльності № 11/1161758/1402/15 від 17.09.2015 р. (додатковий договір № 1 договір добровільного страхування орендованого майна суб'єктів господарського діяльності № 11/1161758/1402/15 від 17.09.2015 р.), договір добровільного страхування орендованого майна суб'єктів господарського діяльності № 11/1167771/1402/16 від 09.09.2016 р. укладених між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Провідна".
За змістом вищезазначених договорів вбачається, що застраховане майно - будівля (приміщення), площею 12 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Рата, вул. Гребінського, 28.
Відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюється Законом України "Про страхування".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ст. 6 Закону України "Про страхування").
Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом (ст. 9 Закону України "Про страхування").
Таким чином, твердження позивача про відсутність протягом усього періоду дії Договору договору страхування орендованого майна у відповідності до положень п. 5.8 Договору є безпідставними.
Крім того, Позивач в позовній заяві посилаючись на порушення п. 5.4 Договору, вказує на те, що за результатами огляду 21.12.2016 року орендованого приміщення встановлено, що в даному приміщенні відсутні: знаки пожежної безпеки, інструкції з пожежної безпеки, таблички із зазначенням телефонів виклику пожежної команди поруч з телефонами, таблички із зазначенням прізвища відповідальних за протипожежний стан, а також вогнегасник.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з п. 1 та п. 2 Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1337 "Деякі питання проведення перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки" від 02.11.2015 року, цей Порядок визначає основні вимоги щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної служби України з надзвичайних ситуацій та посадовими особами головних управлінь (управлінь) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного та республіканського значення (далі - територіальні органи) за додержанням і виконанням суб'єктами господарювання, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери їх управління, вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Цей Порядок розроблений відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Посадові особи ДСНС України та її територіальних органів здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок стану додержання та виконання суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Перевірки проводяться з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлення порушень і запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту життя та здоров'я людей (п. 3.та п. 4 вищевказаного Порядку).
Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затверджене Наказом ФДМУ від 15.05.2012 № 678 та Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області не передбачають компетенції, можливості та правових підстав для здійснення регіональними відділеннями ФДМУ, в т.ч. Позивачем, функцій нагляду та контролю за дотриманням санітарних норм та правил пожежної безпеки.
Таким чином, Позивач не є органом, компетентним встановлювати факт дотримання чи порушення санітарних норм та правил пожежної безпеки, контролювати виконання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також вимог та постанов пожежної охорони.
Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Визначення порушення зобов'язання буває двох видів: це невиконання зобов'язання (якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися) та неналежне виконання (порушення умов, визначених змістом зобов'язання).
Однак, Позивачем не доведено факту невиконання Відповідачем та не надано суду жодних доказів, які б підтверджували неналежне виконання зобов'язань встановлених п. 3.6. Договору оренди зобов'язань, зокрема, систематичне порушення строків внесення орендної плати до державного бюджету.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Слід зазначити, що цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
В силу приписів частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено,одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК України).
Підставою для розірвання договору в судовому порядку може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.
За таких обставин, оскільки Позивачем належними та допустимим доказами не доведено факту невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання Договору оренди нерухомого державного майна № 57 від 20.05.2013 року.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до статті 4-7 цього ж Кодексу судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ж до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області в позовній заяві, є не обґрунтованими, безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.
На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано "16" травня 2017 року.
Суддя Марач В.В.