ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.05.2017Справа №910/4639/17
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»
про стягнення 10945,26 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Ємельянова М.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, здійснений у порядку ст. 65 ГПК України; Позивачем були подані документи на виконання вимог ухвали суду.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, та була ним отримана, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та за ст. 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
14.05.2014 на перехресті вулиць Туполєва - Стеценка, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, на перехресті не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.
Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під її керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ОСОБА_3; договір був діючим на час ДТП; докази внесення першого страхового платежу залучені до справи.
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунок-фактуру ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (10945,26 грн.) та звіт оцінювача № 806 від 06.06.2014 з калькуляцією AUDATEX (вартість відновлювального ремонту - 9938,26 грн., значення коефіцієнту зносу у звіті відсутнє) Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 10945,26 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля. Відношення Застрахованого автомобіля на СТО підтверджується актом виконаних робіт від 28.06.2014 на суму 10945,26 грн.
При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; суду не доведено протилежного.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) АС/2096459 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 50000 грн., франшиза - 0).
Отже, на Відповідача полісом АС/2096459 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_2, автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2 на час ДТП.
Залученими до матеріалів справи рахунком та актом виконаних робіт СТО підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 10945,26 грн., та Позивач на підставі до складеного на виконання умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 10945,26 грн.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.
Судом встановлено, що наведені у рахунку та акті СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ та фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.
Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АС/2096459 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (10945,26 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (10945,26 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 10945,26 грн. З огляду на все наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33; ідентифікаційний код 31282951) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) 10945 (десять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 26 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.05.2017
Суддя Сташків Р.Б.