"11" травня 2017 р. Справа № 922/4312/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Курченко В.А.,
за участю представників:
позивача (стягувача) - ОСОБА_1 (довіреність №03/01 від 10.01.2017),
відповідача (боржника) - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 03.03.2017),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (стягувача) (вх. №1150 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2017, винесену за результатами розгляду заяви відповідача (боржника) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 922/4312/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна", м.Київ,
до Комунального підприємства "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування", м.Харків,
про стягнення коштів
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2017 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" на користь ТОВ "Коверіс Рігід Україна" 697853,67 грн. основного боргу за договором №22-05-13/01 від 22.05.2013, 3% річних в сумі 10972,18 грн., 10632,39 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 заяву КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" від 03.03.2017 про розстрочку виконання рішення суду у справі № 922/4312/16 задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 у справі №922/4312/16 в непогашеній сумі 708825,85 грн. згідно з наступним графіком: в строк до 31.03.2017 включно - 150000,00 грн.; - в строк 30.04.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.05.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 30.06.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.07.2017 включно - 108825,85 грн.
Позивач (стягувач), ТОВ "Коверіс Рігід Україна", із ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Апелянт посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, в якому винесено оскаржувану ухвалу. Також ТОВ "Коверіс Рігід Україна" стверджує, що місцевий господарський суд не перевірив фактичну можливість виконання боржником судового рішення, наявність коштів на рахунках боржника та їх рух (тобто не встановив дійсний фінансовий стан боржника), не вказав в оскаржуваній ухвалі про наявність визначених законом та судовою практикою підстав для розстрочки виконання судового рішення.
Вказана апеляційна скарга надійшла до Харківського апеляційного господарського суду разом із матеріалами апеляційного оскарження в одному томі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено її розгляд на 24.04.2017, витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи в повному обсязі, запропоновано учасникам процесу надати суду: ТОВ "Коверіс Рігід Україна" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.
18.04.2017 до Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи в повному обсязі.
24.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та за результатами повторного автоматичного розподілу справи визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_3, суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 клопотання відповідача (боржника) про продовження строку розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 11.05.2017, запропоновано учасникам процесу надати суду: позивачу (стягувачу) - мотивовані пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 24.04.2017; відповідачу (боржнику) - відзив на апеляційну скаргу, докази на підтвердження фінансового стану підприємства, зокрема, щодо недостатності коштів на обох рахунках КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" для виконання судового рішення в повному обсязі, докази здійснення щомісячних платежів у відповідності до оскаржуваної ухвали суду від 14.03.2017 тощо.
05.05.2017 відповідач (боржник) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає що на теперішній час КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" не в змозі погасити одним платежем заборгованість перед позивачем, оскільки не має вільних грошових коштів у розмірі 408825,00 грн., які б не були задіяні у виробництві продуктів харчування для дітей (що підтверджується копією банківської виписки). Також відповідач (боржник) зазначає, що арешт рахунків підприємства призведе до виникнення поточної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам на суму 411000,00 грн., до неможливості здійснити закупівлю молока та несплати платежів за спожитий газ та електроенергію, а також до зупинки виробництва продуктів харчування для дітей м.Харкова та Харківської області віком до двох років. КП "Міська молочна фабрика-кухня наголошує на тому, що підприємством належним чином виконуються умови наданої місцевим господарським судом розстрочки, а саме - кредитору сплачено 310632,39 грн. (що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких додано до відзиву), залишок боргу становить 408825,00 грн.
У судовому засіданні 11.05.2017 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію. Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідачем (боржником) заборгованість не погашається в добровільному порядку, а лише за рішенням суду, а також на те, що існування розстрочки перешкоджає виконавчому провадженню з виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, в межах встановленого ч.2 ст.102 ГПК України строку апеляційного перегляду ухвали господарського суду (який продовжувався за клопотанням відповідача) було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.
Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення щодо них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2017 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" на користь ТОВ "Коверіс Рігід Україна" 697853,67 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 10972,18 грн., 10632,39 грн. судового збору.
21.02.2017 місцевим господарським судом видано наказ на примусове виконання вказаного рішення суду. Згідно з поясненнями представників сторін, даний наказ було пред'явлено до виконання та органом державної виконавчої служби відкрито відповідне виконавче провадження.
03.03.2017 КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (а.с.100), в якій просило у відповідності до ст. 121 ГПК України розстрочити виконання вищевказаного рішення згідно з наступним графіком: в строк до 31.03.2017 включно - 150000,00 грн.; - в строк 30.04.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.05.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 30.06.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.07.2017 включно - 108825,85 грн.
Ухвалою господарського суду від 07.03.2017 вказану заяву було призначено до розгляду на 14.03.2017. Копії вказаної ухвали завчасно, з урахуванням затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 нормативних строків пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, які становлять у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) чотири дні з дня подання поштового відправлення до пересилання, було надіслано обом сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної ухвали було отримано ТОВ "Коверіс Рігід Україна" 16.03.2017 (а.с.142). Разом з тим, згідно з даними сайту УДППЗ "Укрпошта", дане поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку відповідача 13.03.2017, при цьому апелянтом не наведено обставин, які перешкоджали б йому своєчасно отримати відповідну кореспонденцію.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що частиною 1 статті 121 ГПК України для розгляду судом заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення встановлено десятиденний строк, продовження якого процесуальним законом не передбачено - отже у місцевого господарського суду були відсутні підстави для відкладення розгляду заяви КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" у зв'язку з неявкою представника ТОВ "Коверіс Рігід Україна" в судове засідання 14.03.2017.
Отже, колегія суддів вважає, що твердження ТОВ "Коверіс Рігід Україна" про неналежне повідомлення даного підприємства місцевим господарським судом про час та місце судового засідання не підтверджуються матеріалами справи та вищенаведеними даними сайту УДППЗ "Укрпошта".
Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Однак у даному випадку, на думку колегії суддів, підстави для застосування вказаної процесуальної норми відсутні, оскільки місцевим господарським судом у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах встановлених строків було направлено на належну адресу ТОВ "Коверіс Рігід Україна" ухвалу про призначення до розгляду заяви КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" на 14.03.2017 - тобто судом вжито всіх необхідних заходів з метою належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Отже, факт несвоєчасного отримання вказаної ухвали позивачем (стягувачем) є суб'єктивною обставиною, що залежала виключно від волевиявлення ТОВ "Коверіс Рігід Україна" і не може свідчити про неналежне повідомлення даної сторони про судове засідання 14.03.2017.
У судовому засіданні 14.03.2017 господарським судом було винесено ухвалу, якою заяву КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" від 03.03.2017 про розстрочку виконання рішення суду у справі № 922/4312/16 задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 у справі №922/4312/16 в непогашеній сумі 708825,85 грн. згідно з наступним графіком: в строк до 31.03.2017 включно - 150000,00 грн.; - в строк 30.04.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.05.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 30.06.2017 включно -150000,00 грн.; в строк до 31.07.2017 включно - 108825,85 грн.
Стосовно суті заперечень апелянта проти вищевказаної ухвали колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Як вбачається зі змісту наведеної норми, вона не містить конкретних підстав та застережень щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення, у зв'язку з чим суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, здійснити своє право на відстрочення або розстрочення виконання рішення.
У відповідності до пунктів 7.1., 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Отже, при вирішенні питання про надання розстрочки мають значення майновий стан сторін, соціальна значущість підприємства та негативні явища, що можуть мати місце у разі примусового виконання рішення. При цьому, необхідною умовою надання розстрочки є наявність доказів, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" створено Харківською міською радою для забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням міста Харкова. З 2016 року бюджетні заклади охорони здоров'я міста Харкова (дитячі поліклініки, дитячі будинки і садки) мають заборгованість перед підприємством, при цьому розрахунки за продукцію з бюджету почали надходити лише у лютому 2017 року.
Із матеріалів справи вбачається, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем за рішенням суду в даній справі складала 719458,24 грн., з яких станом на момент винесення оскаржуваної ухвали було сплачено: 10000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №27 від 03.03.2017, 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №14190 від 09.03.2017, 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №14310 від 13.03.2017, 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №14224 від 13.03.2017, тобто усього 160000,00 грн. Відповідно, несплачена сума становила 559458,24 грн., тоді як згідно з наданими відповідачем (боржником) суду першої інстанції доказами залишок коштів на рахунку підприємства станом на березень 2017 року складав 551423,72 грн., що є недостатнім для погашення заборгованості одним платежем, враховуючи також необхідність здійснення інших витрат, на які посилається відповідач (боржник), а саме, на виплату заробітної плати працівникам підприємства, на закупівлю молока, на оплату за спожитий газ та електроенергію тощо.
Відповідне додатково підтверджується балансом КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" станом на 31.03.2017 та банківськими довідками, наданими відповідачем (боржником) суду апеляційної інстанції.
Отже, із наданих КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" суду першої та апеляційної інстанції доказів вбачається неможливість погашення суми боргу за рішенням суду Харківської області від 07.02.2017 у даній справі одним платежем.
Одномоментне примусове стягнення суми боргу, на думку колегії суддів, може призвести до несвоєчасності закупівлі молока, зупинки підприємства, та як наслідок, до неможливості забезпечення дитячим харчуванням дітей до двох років у м.Харкові та у Харківській області - враховуючи, що "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" займає домінуюче становище на ринку дитячого харчування на молочній основі з часткою 100% (відповідне, зокрема, підтверджується листом Харківського обласного територіального відділення АМК України від 02.02.2017, наданим КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" суду апеляційної інстанції).
Натомість встановлення розстрочки згідно із графіком, запропонованим відповідачем (боржником), надасть можливість останньому розрахуватися із позивачем (стягувачем) в розумні строки та без зупинки своєї діяльності, яка є соціально значущою для територіальних громад м.Харкова та Харківської області.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, на час здійснення апеляційного провадження відповідачем (боржником) було сплачено на користь позивача (стягувача) на виконання рішення суду від 07.02.2017 у даній справі наступні суми: 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №14716 від 10.04.2017, 10632,39 грн. згідно з платіжним дорученням №1442 від 19.04.2017, 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №15002 від 24.04.2017, 40000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №15118 від 27.04.2017 (копії відповідних платіжних доручень надано відповідачем (боржником) суду апеляційної інстанції). Представник позивача (стягувача) в ході апеляційного провадження не заперечував факт здійснення відповідачем (боржником) вищевказаних платежів, якими частково погашено суму боргу.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" протягом березня - квітня систематично та з дотриманням графіку, встановленого оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, здійснюються платежі на виконання судового рішення в даній справі, внаслідок чого заборгованість за вказаним рішенням зменшено майже на 50%.
Колегія суддів також зазначає, що строки погашення боргу, запропоновані відповідачем (боржником) та встановлені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі (якою визначено, що останній платіж має бути здійснено до 31.07.2017), є розумними і такими, що враховують інтереси обох сторін, оскільки погашення КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" заборгованості у вказаний термін не призведе до затягування виконання судового рішення.
Посилання апелянта на те, що відповідна розстрочка перешкоджатиме здійсненню виконавчих дій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ТОВ "Коверіс Рігід Україна" не надано пояснень та доказів на підтвердження зазначених посилань. Окрім того, як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції і підтверджено самим апелянтом, рішення суду в даній справі на теперішній час вже частково виконано КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування". Тому посилання представника апелянта на недобросовісність відповідача (боржника) та на умисне затягування ним оплати за отриманий від позивача (стягувача) товар колегія суддів вважає необґрунтованими.
Отже, враховуючи обставини даної справи в їх сукупності, зокрема - підтверджений належними доказами скрутний фінансовий стан відповідача (боржника), що перешкоджає сплаті ним заборгованості за судовим рішенням одним платежем (тоді як надання розстрочки його виконання надасть боржникові можливість поступового погашення заборгованості без значного одноразового фінансового навантаження на нього, а стягувачеві - можливість реального отримання присуджених до стягнення коштів, тобто забезпечить необхідний баланс інтересів обох сторін), соціальну значущість діяльності КП "Міська молочна фабрика - кухня дитячого харчування" для забезпечення якісними молочними продуктами дітей м.Харкова та області, часткове виконання даним підприємством судового рішення в даній справі та розумність термінів розстрочки, встановлених місцевим господарським судом (які дотримуються боржником), колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що надання розстрочки виконання судового рішення в даній ситуації відповідатиме вимогам розумності, обґрунтованості та принципам допустимості і що така розстрочка виконання рішення суду збалансує інтереси обох сторін.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі №910/15739/15.
За таких обставин, враховуючи також, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ТОВ "Коверіс Рігід Україна" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі №922/4312/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 16.05.17
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Крестьянінов О.О.