"12" травня 2017 р. Справа № 926/962/17
За позовомЗаступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району
до відповідачаНаціонального природного парку «Вижницький»
провідшкодування 93793 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу
Суддя Швець Микола Васильович
Представники :
Від позивачаНе з'явився
Від відповідачаОСОБА_1, довіреність б/н від 09.03.2017р.
Прокурор ОСОБА_2
Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району звернувся з позовом до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування 93793 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що внаслідок недбалості ОСОБА_3 (працівника відповідача), навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 93793 грн. Шкода полягає у незаконній вирубці 14 дерев на ввіреному працівнику обході №9 кварталах №44 та №54 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький». Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.10.2016р. встановлена вина ОСОБА_3 (працівника відповідача) та притягнуто його до кримінальної відповідальності. Розмір шкоди в сумі 93793 грн., визначено на підставі розрахунку, проведеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24 липня 2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та підтвердженого висновком судово-економічної експертизи від 06.10.2016р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2017р. справу призначено судді Швецю М.В.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.03.2017р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 28.03.2017р. на 10:30 год.
28.03.2017р. відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву за вх. №1110, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.
Прокурор через канцелярію суду подав витребувані ухвалою суду від 17.03.2017р. додаткові документи за вх. №1109 від 28.03.2017р.
28.03.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2017р. на 11:15 год.
06.04.2017р. прокурор через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі за вх. №1265.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.04.2017р. відкладено розгляд справи на 19.04.2017р. - 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.04.2017р. відкладено розгляд справи на 12.05.2017р. - 10:30 год.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Позивач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте надіслав клопотання про розгляд справи без участі представників позивача за вх. № 1413 від 19.04.2017р.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
10.06.2016р. в.о. начальника Солонецького ПНДВ ОСОБА_4, майстром з охорони природи Солонецького ПНДВ ОСОБА_5, майстром з охорони природи Солонецького ПНДВ ОСОБА_6 та майстром з охорони природи порядку Солонецького ПНДВ ОСОБА_3 було проведено перевірку Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та складено ОСОБА_5 ревізії.
Відповідно до вказаного ОСОБА_5 ревізії в кварталі №54 виділах 13 та 26 Солонецького ПНДВ виявлено самовільну рубку 2 дерев породи бук та ялина та в кварталі №44 виділах 6 та 8 виявлено незаконну порубку 12 дерев породи, бук та ялина, тобто у ввірених ОСОБА_3 кварталах, виявлено незаконну порубку 14 дерев породи ялина та бук. На кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку та майстром з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_3 дана незаконна порубка дерев не виявлялась, про що свідчила відсутність клейм на зрізах пнях та записи в книзі виявлених лісопорушень.
Дана рубка була скоєна невстановленими особами протягом квітня - червня 2016 року.
Згідно з розрахунками, проведеними Солонецьким ПНДВ у відповідності до постанови КМУ №521 від 24 липня 2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», підтвердженого висновком судово-економічної експертизи від 06.10.2016, розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 14 дерев породи ялина та бук Солоненького ПНДВ НПП «Вижницький» становить 93793 грн.
Судовим слідством у кримінальному провадженні №12016260060000350 стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 367 КК України встановлено, що останній, працюючи па посаді майстра з охорони природи, перебуваючи на ввіреному йому обході №9 Солоненькою ПНДВ НПП «Вижницький» на території смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, неналежно виконував свої службові обов'язки, не здійснив належної охорони природних комплексів національного парку в межах ввіреного йому обходу, в результаті чого допустив незаконну порубку 14 дерев породи бук та ялина в кварталах №44 та №54 Солоненького ПНДВ НПП «Вижницький», яку здійснили невстановлені особи в період з 07.04.2016р. по 10.06.2016р.
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.10.2016р. ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 367 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 4250 грн., із застосуванням ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна природному середовищу внаслідок незаконної рубки невідомими особами дерев на території НПП «Вижницький».
У відповідності до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
За приписами статті 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.
Згідно з пунктом 5 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як передбачено пунктами 1, 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Як унормовано у статтях 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі №927/850/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.
Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2014р. у справі №906/249/14.
Судом (вироком суду) встановлено, що внаслідок бездіяльності та службової недбалості майстра з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_3, яка виразились у невиконанні та неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, у недотриманні вимог чинного законодавства України в період з 07 квітня 2016 року по 10 червня 2016 року, внаслідок незаконної рубки 2 дерев породи бук та ялина в кварталі №54 та 12 дерев породи бук та ялина в кварталі №44 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», що, в свою чергу, спричинило збитки навколишньому природному середовищу, а відтак є підставою для стягнення з відповідача завданої навколишньому природному середовищу шкоди у сумі 93793 грн.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 541 від 24.07.2013р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1 постанови).
Відповідно до п.4 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.
Стосовно тверджень представника відповідача, викладених у відзиві на позов №1265 від 06.04.2017р., про те, що відшкодування шкоди повинно розглядатися виключно у рамках кримінальних проваджень №12016260060000159 та №12016260060000159, розпочатих за ст.246 КК України відносно невстановлених осіб та у яких досудове слідство триває, до уваги суду не береться, оскільки не спростовує встановленого вказаними вище доказами факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити саме відповідач (НПП «Вижницький»), як постійний лісокористувач. Разом з тим, вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.10.2016р. доведено вину працівника відповідача ОСОБА_3, що полягає у незабезпеченні належної охорони природних комплексів національного парку в межах ввіреного йому обходу. Даний вирок суду набрав законної сили та згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України та п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012р. має преюдиційне значення для господарського суду.
Таким чином, враховуючи вимоги статей 17, 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 16, 20, 60, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.07.2015р. по справі №927/56/15.
Стосовно посилань представника позивача на те, що Берегометська селищна рада є неналежним позивачем по справі, до уваги суду не беруться, виходячи з наступного:
Згідно ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора покладено здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
На виконання зазначених вимог закону заступником прокурора області правомірно пред'явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району з до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування 93793 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Так, ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим га відповідного місцевого бюджету та місцем заподіяння екологічної шкоди.
Майнові стягнення, відповідно до вимог чинного законодавства, надходять до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.
При визначенні отримувачів коштів за завдану державі шкоду прокурор виходить з того, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Положеннями п.4 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.
Відповідно до довідки позивача від 23.12.2016р., землі лісогосподарського призначення - квартал №54 виділи 13 та 26 та квартал № 44 виділи 6 та 8 Солоненького ПНДП НПП «Вижницький» віднесені до адміністративної території Берегометської селищної ради.
Оскільки Берегометська селищна рада, яка є отримувачем коштів за шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону довкілля, що вчинене в її адміністративних межах, не вживає заходів щодо відшкодування завданої державі шкоди (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), вбачаються підстави для захисту прокурором інтересів держави шляхом здійснення представництва зазначеної селищної ради у суді.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 1, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (Чернівецької область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна 27а; код - 21438930) на користь держави в особі Берегометської селищної ради (Чернівецької область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна 20; код - 04416996) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 93793 гри. на р/р 33111331700013, назва банку одержувача - УДКСУ у Вижницькому районі, код - 37984590, МФО банку одержувача - 856135. код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища), які перерахувати одержувачам коштів:
-50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Берегометської селищної ради в сумі 46896,5 грн.;
-20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 18758,6 грн.;
-30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 28137,9 грн.
3. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (Чернівецької область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна 27а; код - 21438930)
на користь прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. Кордуби, 21; код 02910120) судовий збір у сумі 1600 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
“Повне рішення складено 12.05.2017р.”
Суддя М.В.Швець