Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
16 травня 2017 року справа №927/368/17
Позивач: Комунальне підприємство "ЖЕК - 10" Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 14252113, вул. Доценко 25 Б, м. Чернігів, 14032
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1
Предмет спору: про визнання недійсним договору № 124-2016 від 01.12.2016 року
Суддя Фетисова І.А.
Представники сторін:
від позивача: Коленченко О.О. довіреність № 01-12-315 від 30.03.2017
від відповідача: ОСОБА_3 (договір про надання правової допомоги №17/17 від 19.04.2017
Рішення виноситься після оголошеної у судовому засіданні 03.05.2017, перерви, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України
Позивачем подано позов про визнання недійсним договору №124-2016 на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартирних проїздів від 01.12.2016 укладеного між Комунальним підприємством "ЖЕК-10" Чернігівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 11.04.2017 було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 03.05.2017.
У судове засідання з'явилися уповноважені представники сторін.
Представником позивача було подано письмові пояснення №03-05/17-01 від 03.05.2017 разом з додатками, а саме: копією ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.02.2017 по справі №750/1661/17, копією протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.03.2017, копією опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 14.03.2017 (як докази вилучення у позивача оригіналів документів); копією рахунку-фактури №15 від 09.12.2016.
Письмові пояснення разом з доданими документами судом прийнято та залучено до матеріалів справи.
Представником відповідача було подано відзив на позов б/н від 03.05.2017 разом з копією додаткової угоди від 26.04.2017 до оспорюваного договору, які судом прийнято та залучено до матеріалів справи.
Судом здійснено перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача виклав зміст позовних вимог та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
У судовому засідання було оголошено перерву до 16.05.2017.
У судове засідання 16.05.2017 з'явилися уповноважені представники сторін.
Представником позивача було подано письмові пояснення по суті спору №16-05/17-01 від 16.05.2017 разом копією договірної ціни на виконання робіт по оспорюваному договору, які судом прийнято та залучено до матеріалів справи.
Представником позивача було підтримано у повному обсязі викладені у минулому судовому зсіданні позовні вимоги.
Представником відповідача було підтримано у повному обсязі викладені у минулому судовому засіданні заперечення на позов.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
01.12.2016 р. між сторонами був укладений договір № 124-2016 на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник (Позивач) доручає Підряднику (Відповідачу) і зобов'язався прийняти та оплатити виконання робіт з капітального ремонту внутрішньобудинкового проїзду з адресою: АДРЕСА_2 у рамках програми покращення покриття доріг та проїздів у житловій забудові м Чернігова на 2012-2016 роки, що здійснюється у 2016 році (ДК 021:2015 (CPV) - 45233000-9 "Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг"), у кількості 560 (п'ятсот шістдесят) метрів квадратних, згідно з вимогами діючих нормативно - правових актів, а Підрядник (відповідач) зобов'язувався на свій власний ризик з власних матеріалів виконати роботи, доручені йому Замовником (позивачем).
Таким чином, між сторонами у справі склались цивільні правовідносини щодо зобов'язань підряду.
Згідно п. 1.2. Договору роботи по капітальному ремонту виконуються Підрядником згідно кошторисної документації, складеної Замовником на підставі Дефектних актів, затверджених Замовником в межах цін цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору Підрядник повинен приступити до виконання робіт по капітальному ремонту не пізніше ніж через 3 дні після підписання цього договору.
Згідно п. 2.3. Договору перегляд термінів виконання робіт по капітальному ремонту оформлюється Додатковою угодою.
Окрім того, пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що Договірна ціна є твердою. Договірна ціна робіт по капітальному ремонту, що доручається Підряднику по цьому Договору визначається кошторисною документацією і складає 280253,49 грн. (двісті тисяч двісті п'ятдесят три грн. 49 коп.) без ПДВ.
Згідно п. 12.1., 12.2. Договору Підрядник гарантує якість та можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов затвердженої кошторисної документації; гарантійний термін становить шістдесят календарних місяців. Перебіг гарантійного терміну експлуатації об'єкта розпочинається з дати прийняття об'єкта і продовжується на строк, впродовж якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, відповідальність за які несе Підрядник.
Відповідно пунктів 13.1, 13.2. Договору строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.20169 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
25.10.2016 р. між сторонами було складено дефектний акт на капітальний ремонт внутрішньо будинкового проїзду за адресою АДРЕСА_2 (у рамках програми покращення покриття доріг та проїздів у житловій забудові міста на 2012-2016 роки), згідно якого сторони погодили об'єми робіт, необхідні для виконання відповідачем за вищевказаною адресою.
31.10.2016 р. позивач отримав від відповідача лист від 28.10.2016 р., яким останній повідомив про те, що він приступає до виконання підрядних робіт, при умові гарантування з боку позивача укладення в подальшому договорів на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів за вказаними адресами та оплати за виконані роботи.
Окрім того, листом від 09.12.2016 р., який отримано позивачем 12.12.2016 р. вх..№01.11-892/1, відповідачем направлено позивачу, зокрема, акт приймання - передачі №1 за грудень 2016 ркоу форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2016 року щодо виконання відповідачем в листопаді 2016 року робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів за адресою АДРЕСА_2.
Виконання та об'єм вказаних робіт з капітального ремонту сторонами не заперечується та визнається повністю.
В свою чергу, відповідно до платіжного доручення №308 від 13.12.2016 позивачем було сплачено відповідачу 280253,49 грн. вартість виконаних робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів за адресою АДРЕСА_2.
Факти оплати та відповідність вартості виконаних робіт до умов Договору та кошторису сторонами не заперечується та визнається у повному обсязі.
Натомість позивач просить визнати оспорюваний договір недійсним посилаючись на те, що фактично роботи відповідачем були виконані до моменту укладення спірного договору, строк дії якого сторони визначили з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., і тому позивач вважає, що вказаний договір має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, у зв'язку з недотриманням сторонами вимог ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України при укладанні оспорюваного договору щодо нерозповсюдження строку його дії на правовідносини, що існували між сторонами до його укладення. Відповідно і документи, які складені сторонами на виконання договору є такими, що складені з порушенням умов договору, оскільки роботи відповідачем виконувались в листопаді 2016 р., акт ф-КБ-2в та довідка ф.КБ-3 складені в грудні 2016 р. При цьому, документів, підтверджуючих виконання робіт в листопаді 2016 р. позивач не надав як до позовної заяви, так і на вимогу суду. Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що акта виконаних робіт за листопад 2016 р. не існує, оскільки виконання робіт проведено в листопаді, а прийняття та закінчення робіт по спірному договору фактично відбулося в грудні 2016 р., про що 09.12.2016 р. складений відповідний акт приймання виконаних робіт.
В свою чергу, відповідачем у запереченнях на позовну заяву зазначено, що роботи за оспорюваним договором дійсно було виконано до моменту укладення спірного договору, а саме у листопаді 2016 року. Строк дії оспорюваного договору визначений п. 13.1. та 13.2. жодним чином не міг вичерпати свою дію 31.12.2016, оскільки відповідно до п. 12.1. даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо гарантійного терміну виконаних робіт строком 60 (шістдесят) місяців, а тому оспорюваний договір продовжує діяти і на даний час, так як гарантійний термін щодо якості виконаних робіт не закінчився. Окрім того відповідачем у поданих запереченнях зазначено, що між сторонами було укладено додаткову угоду, якою було усунуто усі порушення на які посилається позивач, а також надано засвідчену копію такої угоди суду.
Так, 26.04.2017 сторонами було укладено Додаткову угоду до договору 124-2016 на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів від 01.12.2016 (надалі - Додаткова угода).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди п. 1.2. Договору викладено у наступній редакції: "1.2. Роботи по капітальному ремонту виконуються Підрядником на підставі Дефектних актів та повинні відповідати складеній Замовником кошторисній документації в межах ціни цього Договору Роботи ".
Згідно п. 1.2. Додаткової угоди п. 2.1 Договору - виключити.
Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди у зв'язку з виключенням п. 1.2. Договору, п. 2.2. Договору вважати п. 2.1., а п. 2.3. Договору вважати п. 2.2.
Згідно п. 1.4. Додаткової угоди з урахуванням п. 12.1. та п. 12.2. щодо надання гарантійного терміну протягом 60 календарних місяців, доповнити Договір п. 13.2. такого змісту: "13.2 умови даного Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 25 жовтня 2016 року.".
Відповідно до п. 1.6. Додаткової угоди у зв'язку з включенням п. 13.2. Договору, п. 13.2. Договору вважати п. 13.3.
Згідно п. 1.6. Додаткової угоди п. 13.3. Договору викласти у наступній редакції: "Даний договір діє до закінчення гарантійного терміну передбаченого п. 12.1. та 12.2. Договору.".
Відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.
Можливість укладення додаткової угоди такого змісту не суперечить вимогам чинного законодавства.
Отже вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Виходячи зі змісту п.1.1 договору наслідками виконання сторонами своїх зобов'язань є проведення капітального ремонту внутрішньобудинкового проїзду та їх оплата, що й є за своєю суттю реальним наслідком укладеного договору на момент закінчення строку його дії. Таким чином, приписи ч.5 ст.203 ЦК України сторонами було дотримано.
При цьому, сторонами не оспорюється та визнається факт повноважень осіб якими підписано договір , воля, форма правочину, що передбачено частинами 1-4 ст.203 ЦК України.
Договір № 124-2016 та додаток до нього укладено в письмовій формі, скріплено підписами уповноважених осіб та печатками сторін, зміст договору не протирічить цивільному та господарському кодексам України, актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, що відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України.
Договірна ціна за пунктом 3.2. договору відповідає кошторису, вартості виконаних та прийнятих робіт за актом № 1 форми КБ - 2в за грудень 2016 р., підписаним сторонами 09.12.2016 р. та довідкою ф.КБ-3 за грудень 2016 р., підписаною сторонами 09.12.2016 р..
Зазначені акт № 1 форми КБ - 2в за грудень 2016 та довідка ф.КБ-3 за грудень 2016 р., якими зафіксовано виконання відповідачем робіт в листопаді 2016 року та прийняття робіт позивачем в грудні 2016 року не протирічать змісту правовідносин сторін по договору №124-2016 та додатку до нього та підтверджують реальне настання наслідків укладеного правочину.
Платіжним дорученням № 308 від 13.12.2016 р. позивачем було здійснено на користь відповідача оплату в розмірі 280253,49 грн. згідно умов договору № 124-2016 від 01.12.2016 р.
Отже, договір фактично виконано обома сторонами в повному обсязі.
Таким чином, виконання робіт в період з листопада по 09 грудня 2016 р., з врахуванням акту прийняття виконаних робіт від 09.12.2016 р. та умов додаткової угоди від 26.04.2017 р. до спірного договору, не протирічить умовам договору, чинному законодавству та вимогам ст.631 ЦК України, а посилання позивача на недійсність договору як такого, що не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, спростовуються матеріалами справи та є безпідставними.
Згідно з ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В свою чергу позивачем не доведено суду підстав визнання договору № 124-2016 від 01.12.2016 на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїздів недійсним, а тому суд приходить до висновку в задоволені позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 1, 4-2, 22, 33, 34, 43, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 16.05.2017 р.
Суддя І.А. Фетисова