14 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-869/11/2102
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Сокирко Л.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Романішина В.Л.,
суддів: Бойка А.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
14.03.2011р. ОСОБА_1 звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до УПФУ в Білозерському районі Херсонської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період часу з 19.01.2006р. по 31.12.2006р., з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 28.02.2011р., а також сплачувати вказану державну соціальну допомогу довічно.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 16.03.2011р. позов в частині вимог про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 19.01.2006р. по 13.09.2010р. залишено без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 21.03.2011р. позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати на користь позивача підвищення до пенсії як дитині війни; зобов'язано УПФУ в Білозерському районі Херсонської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавку до пенсії, передбачену ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців, які передували дню подачі позову до суду, починаючи з 14.09.2010р. з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанову суду слід змінити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням від 22.07.1996р.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 19.12.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2010 році зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносились та її дія не зупинялась, тому нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулася до суду з позовом 14.03.2011 року.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що права позивача підлягають захисту з 14.09.2010 року, однак вважає, що дата звернення позивача до суду має бути кінцевим терміном здійснення перерахунку, оскільки позивач не могла знати, що в майбутньому її права, як дитини війни, будуть порушені відповідачем.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПФУ зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Апеляційний суд вважає, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством іншого визначення розміру мінімальної пенсії за віком не передбачено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області залишити без задоволення.
Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 березня 2011 року змінити.
Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:
«Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі на користь ОСОБА_1 грошової допомоги як дитині війни за період часу з 14.09.2010р. по 14.03.2011р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму державної соціальної грошової допомоги як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період часу з 14.09.2010р. по 14.03.2011р. з урахуванням виплачених сум».
В іншій частині постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 березня 2011 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_2