Постанова від 20.09.2011 по справі 2-а-189/09/1521

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р.Справа № 2-а-189/09/1521

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

20 вересня 2011 року Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого -Коваля М.П.

суддів -Потапчука В.О.

-ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання незаконними дій відповідача щодо невиплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 3890 грн. 60 коп. та стягнення грошової компенсації у зв'язку з порушенням строків нарахування у сумі 946 грн. 20 коп.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області 10 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області провести ОСОБА_2 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року перерахунок доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити кошти згідно проведеного перерахунку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що щомісячна соціальна грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції змінює її, якщо судом правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус «дитина війни», що встановлено судом першої інстанції та підтверджується посвідченням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про належні йому виплати як «дитині війни»та про порушення прав після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Разом з тим позивач звернувся до суду з проханням відновити пропущений строк звернення до суду тільки 25 травня 2009 року.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги за 2007 рік не врахувавши річний строк звернення до суду в адміністративних справах.

Правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010) тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, річний строк звернення та фактичну дату звернення позивача до суду, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 25 травня 2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-УІ підпунктом 2 пункту 41 розділу II внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміненню шляхом викладення резолютивної частини в іншій редакції з частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2009 року задовольнити частково.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області 10 вересня 2009 року -змінити.

Викласти резолютивну частину змінюваної постанови в наступній редакції :

«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»- задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2008 рік за період з 25 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /ОСОБА_3/

Суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_1/

Попередній документ
66501041
Наступний документ
66501043
Інформація про рішення:
№ рішення: 66501042
№ справи: 2-а-189/09/1521
Дата рішення: 20.09.2011
Дата публікації: 19.05.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту дітей війни