13 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-1460/10/1570
Категорія:5.4Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача -судді Стас Л.В.
суддів- Турецької І.О., ОСОБА_1
за участю секретаря Ридванської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання недійсним рішення № 304 від 14.08.2009 року про застосування економічних санкцій на загальну суму 16 746 149,76 грн., -
Позивач - дочірнє підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України”“Одеський портовий елеватор” звернувся до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання недійсним рішення відповідача № 304 від 14.08.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор”на загальну суму 16 746 149,76 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішення Держінспекції не є дійсним і підлягає скасуванню, оскільки перевіряючими неправомірно застосовувалися нормативно-правові акти, які не можуть бути застосовані до діяльності таких суб'єктів як ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор”, тобто до суб'єктів зберігання зерна. Крім того, позивач у своїй діяльності безпосередньо не надає послуги вантажно- та судновласникам, а лише експедиторам, які в свою чергу, надають послуги вантажно- та судновласникам.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що плановою перевіркою, яку Інспекція проводила у позивача, були встановлені порушення, пов'язані з обробкою вантажів, а також стягненням зборів і плат на послуги, які портовий елеватор надає вантажо- та судновласникам. Зі всього “нерозривного процесу виробництва послуг по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур”, який здійснює портовий елеватор, Інспекція перевіряла тільки відвантаження, про що свідчать наказ на перевірку №334 від 26 липня 2009 р. та посвідчення №334 від 16 липня 2009 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про становлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”визначено, що тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у морських і річних портах (на причалах), регулюються Мінтрансзв'язку за погодженням з Мінекономіки. Наказом Мінтрансу від 31.10.1995 р. № 392 в редакції наказу від 12.03.2003 р. 2188 із змінами та доповненнями, затверджено Збірник тарифів на комплекс робіт послуг, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) транзитних вантажів у морських портах (причалах) України (надалі-Збірник). Пунктом 1 Загальних вказівок Збірника визначено, що наведені в ньому тарифи встановлені на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дністра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морськихпортах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах,причалах (пристанях), незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Тому твердження позивача про те, що на нього не розповсюджуються вимоги Збірника, так як він не розташований на території порту, а перевантаження вантажів здійснює посередник (ТОВ “Бруклін-Київ”), не може прийнято Інспекцією як таке, що суперечить матеріалам перевірки. По-перше, згідно обов'язкової постанови по Одеському морському торговельному порту, 30-31 причали порту використовуються виключно позивачем (так званий, Елеваторний пірс), а технологічна схема зміщення обладнання в порту позивача роз'яснює, як саме зерно через територією порту надходить до причалів під завантаження. Тобто, незважаючи на те, що офіс позивача дійсно знаходиться поза території порту (межує з ним), він використовує причали порту при обробленні зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, а його технологічне обладнання проходить через територію порту. По-друге, на погляд Інспекції, неважливо, хто саме здійснює операції з перевантаження вантажу - сам позивач чи посередник, який діє на замовлення портового елеватора, так як розраховуються вантажовласники за ці операції з позивачем, а не з посередником.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року -позов задоволено. Визнано недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 304 від 14.08.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор”на загальну суму 16 746 149,76 грн.
В апеляційній скарзі, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 20.09.2010 року -скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що галузь господарства ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор” є складське господарство, а не транспорт.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено планову перевірку з питань дотримання ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор”діючого порядку формування та застосування тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою вантажів, а також зборів і плат на послуги, які надаються вантажно - та судновласниками за період діяльності з 01.07.2008 року по 01.07.2009 року.
За результатами планової перевірки складено акт №000468 від 07.08.2009 року (аркуші справи 142-145, том І), в якому зафіксовано, що позивачем порушено вимоги п.2, п. 2.1.2., п. 3 Примітки до табл. 2.1.3а розділу 2а “зовнішньоторговельні вантажі”Збірника тарифів на комплекс робіт послуг, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) транзитних вантажів у морських портах (причалах) України, затвердженого наказом Мінтрансу від 31.10.1995 р. № 392 в редакції наказу від 12.03.2003 р. 2188 із змінами та доповненнями, а саме при перевантажені зернових культур на причалах № 30, 31 Одеського МТП підприємство завищувало ставки І категорії, установлені для вантажів, при перевалці, яких виконуються усі роботи; при завантаженні контейнерів стягувало з вантажовласників плату від 28,13 до 78,33 грн. за 1 тонну, замість ставок ІІ категорії 3,1; 3,66 дол. США за 1 тонну, крім цього з вантажовласників необґрунтовано стягувалась додаткова плата за забезпечення умов при перезважуванні зернових.
14.08.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № 304 (аркуш справи 152, том І), яким прийнято рішення вилучити у позивача в доход державного бюджету 5582049,92 грн. суми додатково отриманої виручки та 11164099,84 грн. штрафних санкцій.
Судом встановлено, що позивачем були заключні договори з контрагентами нерезидентами INDUSTRY EAST EUROPE INVESTMENTS LTD (аркуші справи 163-164, том І), W.J. GRAIN LTD (аркуші справи 65-74, том ІІ) та Gran Trade Com SA (аркуші справи 94-103, том ІІ), згідно яких позивач (виконавець) зобов'язується надавати послуги з перевалки вантажу згідно заявки замовника, ставка перевалки вантажів складає 6,25 дол. США.
Тарифна ставка у розмірі 6,25 доларів США прийнята Одеським портовим елеватором за договорами зберігання зерна по курсу Національного банку України на дату складання договору, а саме 4,85 грн., тобто, у гривні тарифна ставка дорівнює 30,30 грн. з ПДВ, як встановлено на підприємстві згідно калькуляції. Тобто позивач виконував зобов'язання згідно договору та ціна за зазначені послуги також встановлена в договорі.
Також судом встановлено, що вантажно -розвантажувальні роботи виконувало ТОВ “Бруклін -Київ”на території порту згідно договору № 337-ПР від 17.04.2007 року (аркуші справи 112-114, том І), додатків до договору № 337-ПР від 17.04.2007 року (аркуші справи 115-116, том І) та додаткових угод до договору № 337-ПР від 17.04.2007 року (аркуші справи 117-122, том І). Після виконання робіт, ТОВ “Бруклін -Київ”, по ставкам порту, яку він вказував у своїх рахунках перераховувалась оплата, але тільки після отримання грошових коштів від нерезидента, а саме INDUSTRY EAST EUROPE INVESTMENTS LTD.
Суд першої інстанції в постанові зазначає, що Одеський портовий елеватор не розташований на території порту та перевантавження вантажів, як вже судом встановлено здійснює ТОВ “Бруклін Київ”, який згідно договору проводить оплату по тарифним ставкам порту, які нараховує та надсилає підприємству саме ж ТОВ “Бруклін Київ”. Дія наказу № 392 від 31.10.1995р., яким затверджено Збірник тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, згідно якого були донараховані санкції, безпосередньо розповсюджується на порти України, але не може поширюватися на діяльність ДП ДАК “Хліб України”“Одеський портовий елеватор”. Послуги, що надані за договорами про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур нерезидентам України W.J. GRAIN LTD (аркуші справи 65-74, том ІІ) та Gran Trade Com SA (аркуші справи 94-103, том ІІ), зазначені в акті перевірки, не відносяться до робіт, пов'язаних з проходженням вантажу через порт, оскільки останнім етапом зберігання зерна є відвантаження, та він закінчується на межі портового елеватора з Одеським портом на причалах №30-31.
Проте слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.
Статтею 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачена відповідальність, за порушення державної дисциплін цін: вилучення в доход відповідного бюджету суми необґрунтовано одержаної виручки та стягнення штрафу.
Повноваження та компетенція відповідача визначені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами.
Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому; Держцінінспекція має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Директивним наказом Мінекономіки від 01.03.2001 р. N 3-Д “Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України”, визначено стратегічні цілі та основні завдання Держцінінспекції, якими (забезпечення реалізації державної цінової політики шляхом організації та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, установлення та застосування ціні і тарифів; Держцінінспекція самостійно виконує функції, які передбачені законодавством юридичних осіб, а також специфічні контрольно- наглядової функції з реалізації цінової політики держави в межах завдань наданих для їх виконання.
Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з “питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. N 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві таї Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача в процесі проведенні перевірки, оскільки відповідач виконував покладені на нього державою та законом обов'язки.
Відповідно до статуту (аркуші справи 130-140, том І), дочірнє підприємство “Одеський портовий елеватор” створено за рішенням Правління державної акціонерної компанії “Хліб України”шляхом реорганізації, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.97 року №1218 “Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств”.
Згідно зі ст..4 ЗУ «Про ціни і ціноутворення», питання визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління відносяться до компетенції Кабінету Міністрів України.
Абз. 2 підпункту б п. 2 додатку до постанови КМУ від 25.12.96р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»визначено, що тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у морських і річкових портах (на причалах), регулюються Мінтрансзв'язку за погодженням з Мінекономіки.
Наказом Мінтрансу від 31.10.95р. №39 в редакції Наказу від 12.03.03р. №188 із змінами та доповненнями, затверджено Збірник тарифів на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) України (надалі -Збірник).
П. 1 Загальних вказівок зазначеного Збірника визначено, що наведені в Збірнику тарифи встановлені на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дністра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морських портах, та причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах, (пристанях), незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Як вбачається з акту перевірки, в порушення вищезазначеного Підприємство при перевантаженні зернових зернобобових та олійних культур на причалах №30, 31 ОМТП завищувало ставки I категорії, установлені для вантажів, при перевалці, яких виконується усі роботи, пов'язані з проходженням вантажу через порт (як через склад, та і за прямим варіантом) : з моменту початку розвантаження вантажу, який прибув залізницею, або автотранспортом клієнта і до моменту закінчення його навантаження на судно, або навпаки.
Сума додатково отриманої виручки по даному порушенню склала 4701489,13 грн.
Пунктом 2.1.2 зазначеного збірника визначено перелік робіт, які оплачуються за акордними ставками, до складу яких включені:
- приймання вантажів від залізниці (припортових станцій) за дорученням власників вантажу, а також безпосередньо від власників вантажу або їх агенту;
- документальне оформлення недостач, залишків та пошкоджень вантажів відкритих (виявлених) під час їх приймання та інших видів транспорту;
- здавання вантажів судну та інші.
В порушення вищезазначеного Підприємство стягувало з вантажовласників додаткову плату за забезпечення умов при перезважуванні зернових у розмірі від 0,08 до 0,10 грн. за 1 тонну. Згідно з п. 3 Примітки до таблиці 2.1.3а розділу 2а «Зовнішньоторговельні вантажі»Збірника вартість завантаження у контейнери та розвантаження з них не врахована в акордних ставках за навантаження або розвантаження із суден завантажених контейнерів, передбачених у вищезазначеній таблиці 2.1.3. Ці роботи виконуються за заявками вантажовласників за окрему по тонну плату за акордними ставками II категорії.
В порушення зазначеного підприємство при завантаженні контейнерів стягувало з вантажовласників плату від 28,13 до 78,33 грн. за 1 тонну, замість ставок другої категорії 3,1; 3,66 дол. США за 1 тонну.
Сума по даному порушенню склала 802286,36 грн.
Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки по акту перевірки склала 5582049,92 грн.
Керуючись ст. 14 ЗУ «Про ціни і ціноутворення»та п.п. 1.4, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства Фінансів України від 03.12.01 р. №298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.12.01 р. №1047/6238 (надалі-Інструкція), Інспекція прийняла рішення від 14.08.09р. №304 про стягнення з ДП ДАК «Хліб України»«Одеський портовий елеватор»неправомірно одержаної виручки в розмірі 5582049,92грн. і стягнення штрафу в двократному розмірі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що «Одеський портовий елеватор»не відноситься до категорії підприємств, яке підпорядковується Мінтрансу України та на діяльність якого розповсюджується дія постанови КМУ від 25.12.96р. №1548 та наказу Мінтрансу України від 31.10.95р. №392, яким затверджено Збірник тарифів на комплекс робіт послуг, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) транзитних вантажів у морських портах (причалах) України, в зв'язку з чим ДП ДАК «Хліб України»«Одеський портовий елеватор»правомірно застосовував тарифну ставку для нерезидентів України за надані послуги по зберіганню зерна.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно обов'язкової постанови по Одеському торговельному порту, 30-31 причали порту використовуються виключно позивачем (так званий, Елеваторний пірс), а технологічна схема розміщення обладнання в порту позивача роз'яснює, як саме зерно через територію порту надходить до причалів під завантаження.
Тобто, не зважаючи на те, що офіс позивача дійсно знаходиться поза території порту (межує з ним), він використовує причали порту при обробленні зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, а його технологічне обладнання проходить через територію порту.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що несуттєвою є обставина, хто саме здійснює операції з перевантаження вантажу -сам позивач чи посередник, який діє на замовлення ДП ДАК «Хліб України»«Одеський портовий елеватор», так як розраховуються вантажовласники за ці операції з ДП ДАК «Хліб України»«Одеський портовий елеватор», а не з посередником (договір №337-ПР на виробництво навантажувально - розвантажувальних робіт від 17.04.07р. з додатковою угодою від 29.12.07р., договір №38-06/ПР від 11.06.09р. на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що, перевірка Інспекцією ДП ДАК «Хліб України «Одеський портовий елеватор»та ухвалення рішення №304 від 14.08.2009р. здійснені у повній відповідності з вимогами діючого законодавства.
З огляду на наведене, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 20 вересня 2010 року з порушенням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області -задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України”“Одеський портовий елеватор” до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання недійсним рішення № 304 від 14.08.2009 року про застосування економічних санкцій на загальну суму 16 746 149,76 грн., - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: