про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2017 року Справа № 803/586/17
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
Головне управління ДФС у Волинській області звернулося в суд із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 5 000 грн.
Позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII (який набрав чинності 01 січня 2017 року) з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600 грн.
Таким чином, за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень -Головним управлінням ДФС у Волинській області даного адміністративного позову майнового характеру слід сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 1 600 грн.
В порушення вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Проте, у прохальній частині позовної заяви позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, передбачено, що Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, суб'єкти владних повноважень, які з 1 вересня 2015 року позбавлені пільг щодо сплати судового збору, повинні бути забезпечені відповідним фінансуванням.
Крім того, як слідує із постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»», якою доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для покладення обов'язку сплати судового збору на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі наведеного позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків до 29 травня 2017 року.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк