26 квітня 2017 року № 810/2104/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.04.2017, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.12.2015 №1376/0061821702/272.
Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складений акт від 20.11.2015 №2/2733104033/116. В акті перевірки зазначено, що позивачем не відображено в декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу кредитором в сумі 72 562,69 грн. та не нарахований податок на доходи фізичних осіб, чим порушено абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. На підставі акта перевірки Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 №1376/0061821702/272, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб на суму 11 206,26 грн.
З приводу даних обставин позивач пояснює, що між ним та ПАТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір від 27.02.2008 №CL21765. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором Банк звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з позивача суми заборгованості за договором. На підставі рішення суду Банком надано пропозицію по врегулюванню заборгованості, в якій зазначено, що на підставі рішення суду з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за Кредитним договором від 27.02.2008 №CL21765 в сумі 60 385,40 грн. В наданій Банком пропозиції про врегулювання заборгованості вказано, що у разі оплати позивачем у строк до 26 лютого 2013 року на рахунок Банку 16 164,40 грн., решта заборгованості за Кредитним договором буде вважатись врегульованою. У випадку здійснення зазначених платежів у встановлений термін, позивачу буде надано Акт прощення боргу.
Позивач зазначає, що 26 січня 2012 року на рахунок Банку ним внесено 10% від суми стягнення за судовим рішенням - 6 038,54 грн. та 1003,85 грн. судових витрат. Окрім того, згодом він сплатив залишок заборгованості на зальну суму 14 864,62 грн. Тобто, позивач вважає, що ним вчинено дії за пропозицією по врегулюванню заборгованості в повному обсязі, що підтверджується актом ПАТ «Універсал Банк» від 14.02.2013 про припинення зобов'язань за Договором від 27.02.2008 №CL21765. Проте, позивач наголошує, що жодного повідомлення про анулювання (прощення) боргу він не отримував, з даним актом він особисто не ознайомлювався та його не підписував.
Відповідач проти адміністративного позову заперечує, зазначає, що згідно отриманої інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України та інформації від ПАТ «Універсал Банк» та ПАТ «Дельта Банк» встановлено, що позивач протягом 2013 року отримав доходи від ПАТ «Універсал Банк» в сумі 72 562,69 грн. та від ПАТ «Дельта Банк» в сумі 5 498,08 грн. та був платником податку на доходи фізичних осіб. Згідно отриманої інформації від ПАТ «Універсал Банк» від 25.09.2015 №15533/10 встановлено, що позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага у вигляді анулювання (прощення) боргу кредитором в сумі 72 562,69 грн.
Натомість, позивачем подана декларація про майновий стан та доходи, отримані за 2013 рік до Білоцерківської ОДПІ, де задекларовано суму отриманих доходів лише в розмірі 5 498,08 грн., податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті визначений в сумі 824,71 грн.
В судове засідання, призначене на 26.04.2017, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Разом з цим, в клопотанні про уточнення позовних вимог від 26.04.2017 позивач просив здійснювати розгляд справи без участі позивача.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги неявку у судове засідання сторін, а також зважаючи на те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд
В період з 16.11.2015 по 20.11.2015 на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідно до повідомлення від 30.10.2015 №17661/14 виданого Білоцерківскою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с. 25) та згідно наказу Білоцерківскої ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.10.2015 №1119 (а.с. 24), посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати належних сум до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта. За результатами перевірки складений акт від 20.11.2015 №155/17-2/2733/04033/116 (а.с. 35-42).
В акті перевірки зазначено, що відповідно до отриманої інформації ПАТ «Універсал Банк» від 24.09.2015 за №2627 (вх. №15533/10 від 25.09.2015) зокрема, встановлено, що платник податків-фізична особа ОСОБА_1 в лютому 2013 року отримав дохід у вигляді додаткового блага у вигляді анулювання (прощення) боргу кредитором його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності в сумі 72 562,69 грн.
14.02.2013 між ОСОБА_1 (позивачем) та ПАТ «Універсал Банк» (кредитором) складено Акт про припинення зобов'язання за Договором від 27.02.2008 №CL21765.
Відповідно п. 2 вищезазначеного акта «З моменту підписання Сторонами цього акта заборгованість Позичальника перед Кредитором в сумі 9 078,28 доларів США 28 центів - в гривневому еквівалентні 72 562,69 грн. вважається погашеною повністю шляхом прощення Кредитором такої заборгованості Позичальнику (на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а Позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за Основним договором в повному обсязі.
Вищезазначену суму отриманого додаткового блага у вигляді анулювання (прощення) боргу кредитором в сумі 72 562,69 грн. ОСОБА_1 не відобразив в декларації про майновий стан і доходи, отримані за 2013 рік та не нарахував податок на доходи фізичних осіб в сумі 12 106,26 грн. (а.с. 40).
Висновками акту перевірки встановлено порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755 (зі змінами та доповненнями) за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та отримані доходи у 2013 році та абзацу «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755 (зі змінами та доповненнями), а саме: занижено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб у сумі 72 562,69 грн., у результаті занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 12 106,26 грн.
Акт перевірки було покладено Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2015 №1376/0061821702/272, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що справляється фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 14 920,50 грн., з яких за основним платежем 11 206,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 196,56 грн. (а.с.32).
Окрім того, за результатами перевірки відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення №252 від 20.11.2015 серії АА№821069 (а.с. 134).
Акт перевірки, протокол №252 від 20.11.2015 серії АА№821069, лист- повідомлення про розгляд протоколу в Білоцерківському міськрайсуді від 20.11.2015 №18784/17-02/14 (а.с. 31) було направлено на адресу відповідача цінним листом з повідомленням про вручення 20.11.2015, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «УКРПОШТА» від 20.11.2015 та описом вкладення (а.с.95-98).
Позивачу також нараховано пеню у розмірі 1 867,88 грн. за фактом заниження податкових зобов'язань, встановлених актом перевірки від 20.11.2015 №155/17-2/2733/04033/116 (а.с. 33).
Податкове повідомлення-рішення та розрахунок пені було направлено на адресу відповідача цінним листом з повідомленням про вручення 30.12.2015, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 103).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивачем 07.08.2015 подана декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, в якій задекларовано суму отриманих доходів в розмірі 5 498,08 грн. та визначену суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 824,71 грн. (а.с 115-118).
Згідно з пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
За загальним правилом, визначеним пп. 14.1.56. п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до пп. 14.1.47. п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПК України).
Згідно пп. 164.1.3. п. 163.1 ст. 163 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
З наведеного вбачається, що обов'язки, визначені в Акті перевірки, виникають у позивача за наявності сукупності певних обставин, а саме: наявності у позивача боргу перед Банком, прийняття Банком рішення про його прощення/анулювання та наявності доказів направлення/вручення Банком позивачу повідомлення про прощення боргу.
Суд, оцінюючи наведені вище норми ПК України, з урахуванням наявних документів в матеріалах справи звертає увагу на наступне.
На запит відповідача щодо надання інформації по фізичним особам, які отримали доходи у вигляді додаткового блага від 18.09.2015 №15593/17-2/14/396 листом від 10.10.2015 №555 ПАТ «Дельта Банк» повідомило, що в першому кварталі 2013 Банком було анульовано ОСОБА_1 частину кредитної заборгованості у розмірі 5 498,08 грн. та відповідно відображено в податковому розрахунку №1ДФ. При цьому, між Банком та фізичною особою платником податку було укладено Додатковий договір №1 від 09.01.2013 (а.с. 106).
Судом встановлено, що 09.01.2013 між ПАТ «Дельта Банк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником) укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №1321-0201034/ФК, відповідно до п. 2 якого Сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу Позичальника за Договором на суму 5 498,08 грн. у відповідності до ст.605 ЦК України (а.с. 107-108).
В матеріалах справи також наявне повідомлення ПАТ «Дельта Банк» від 17.12.2012 про анулювання (прощення) частини боргу ОСОБА_1 (а.с. 48) та довідка від 15.01.2013 №05-1127368, видана відповідним банком позивачу про те, що кредитор не має фінансових та майнових претензій до позичальника за Кредитним договором від 25.06.2008 №1321-0201034/ФК (а.с. 50).
Матеріалами справи підтверджено, що додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором - 5 498,08 грн. позивач відобразив у декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, та, відповідно, відобразив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 824,71 грн.
Окрім того, ПАТ «Універсал Банк» листом від 24.09.2016 №2627 ГО на лист від 18.09.2015 №15591/17/2/14/395 надало відомості про виплату доходу протягом 2014 року фізичний особі ОСОБА_1 у сумі 72 562,69 грн., вид доходу - анулювання боргу за кредитним договором (а.с. 109).
В листі від 27.11.2015 №21515/7/28-10-43-01-12 Центральний офіс з обслуговування великих платників, адресованому відповідачу, зазначено, що згідно відповіді ПАТ «Універсал Банк» від 27.10.2015 №2935 ГО (а.с. 113) Банком здійснено анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту від 27.02.2008 №21765, при цьому між Банком та фізичною особою був підписаний акт про припинення зобов'язань в сумі 72 562,69 грн. та відображено дохід даної фізичної особи у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за такою операцією у 2013 році у вигляді додаткового блага (а.с. 112).
Судом встановлено, що між ВАТ «Універсал Банк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником) укладено кредитний договір від 27.02.2008 №CL21765, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених у цьому Договорі, Додатку №1 та Додатку №2, а Позичальник зобов'язується погасити Кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених Договором, Додатком №1 та Додатком №2 (а.с. 60).
Відповідно до Додатку №1 основна сума Кредиту 7 000,00 грн. (а.с. 63).
Графік щомісячних платежів зазначений в Додатку №2 (а.с. 64).
Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків (свідоцтво про реєстрацію Постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2015) за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №СL21765 від 27.02.2008 у сумі 7 563 долара 30 центів США, що за курсом НБУ станом на 21.06.2010 складає 59 840 грн. 07 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1003 грн. 85 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом (а.с. 65-66).
На підтвердження оплати 10 % суми стягнення за судовим рішенням та сплати судового збору матеріали справи містять заяви на переказ готівки №055В601120260023 від 26.01.2012 у сумі 6 038,54 грн. (а.с. 12) та №055В601120260022 від 26.01.2012 у сумі 1 003,85 грн. (а.с. 13).
В подальшому, позивачу від ПАТ «Універсал Банк» надійшла пропозиція по врегулюванню заборгованості, в якій зазначено: «В зв'язку з неналежним виконанням Вами зобов'язань за Кредитним договором, Банк був змушений звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з Вас суми заборгованості за Кредитним договором. Суд загальної юрисдикції розглянув цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вирішив: «стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року у розмірі 60 385,40 (Шістдесят тисяч триста вісімдесят п'ять ) гривень 40 копійок». Враховуючи зазначене та з метою уникнення виконання рішення суду в примусовому порядку органами Державної виконавчої служби (арешт вашого майна та його примусова реалізація, обмеження виїзду за кордон, примусове стягнення з заробітної плати/пенсії тощо), 26 січня 2012 року Вами було внесено 10% від судового рішення -6 038,54 (Шість тисяч тридцять вісім) гривень 54 копійки та 1 003,85 (Одна тисяча три) гривні 85 копійок судові витрати.
У разі оплати 16 164,40 (Шістнадцяти тисяч сто шістдесят чотири) гривень 40 копійок у строк до 26 лютого 2013 року на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Універсал Банк», решта вашої заборгованості за Кредитним договором буде вважатись врегульованою».
Позивачем для врегулювання заборгованості було сплачені кошти заявами на переказ готівки №067В601120260014 від 29.02.2012 у сумі 1 380,00 грн., (а.с. 14), №055В601120820044 від 22.03.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 15), №067В601121170002 від 29.04.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 16), №055В601121580036 від 06.06.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 17), №067В60112206033 від 24.07.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 18), №063В601122440015 від 31.08.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 19), №063В601122710007 від 31.10.2012 у сумі 1 300,00 грн. (а.с. 21), №055В601130450008 від 14.02.2013 у сумі 4 384,42 грн. (а.с. 22).
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, банком надано засвідчену копію акту від 14.02.2013 (Додаток №1 до Договору №CL21765) про припинення зобов'язань за Договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 180).
Відповідно до п. 1 вказаного акту: «Станом на 14.02.2013 загальний розмір заборгованості Позичальника перед Кредитором за Договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року становить 9 078,28 долар США 28 центів».
Відповідно до п.3 акту передбачено, що з моменту підписання Сторонами цього акта заборгованість Позичальника перед Кредитором в сумі 9 078,28 долар США 28 центів вважається погашеною повністю шляхом прощення Кредитором такої заборгованості Позичальником (на підставі ст. 605 ЦК України - «прощення боргу»), а Позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за Основним договором в повному обсязі (а.с. 180).
В акті перевірки зазначено, що вищезазначену суму отриманого додаткового блага у вигляді анулювання (прощення) боргу кредитором в сумі 72 562,69 грн. ОСОБА_1 не відобразив в декларації про майновий стан і доходи отримані за 2013 рік та не нарахував податок на доходи фізичних осіб в сумі 12 106,26 грн.
Проте, позивач наголошує, що жодного повідомлення про анулювання (прощення) боргу він не отримував, з даним актом він особисто не ознайомлювався та його не підписував.
Для з'ясування питання чи виконаний підпис від імені позивача в акті від 14.02.2013 про припинення зобов'язань за кредитним договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року особисто позивачем чи іншою особою, ухвалою суду від 12.01.2017 у справі за клопотанням позивача призначено судову почеркознавчу експертизу.
Висновком експертів ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» від 27.03.2017 №29/17 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Позичальник» в Акті від 14.02.2013 про припинення зобов'язань за Договором №CL21765 від 27.02.2008 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с. 201-206).
Суд також зазначає, що податковим органом взагалі не з'ясовано - чи направлялось Банком на адресу позивача повідомлення про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року, з отриманням якого у позивача міг би виникнути податковий обов'язок.
У той же час, у разі відсутності такого повідомлення, саме у Банку виникають податкові обов'язки податкового агента з прощеної суми боргу, встановлені п. 176.2. ПК України.
Однак, позивачем отримання вказаного повідомлення категорично заперечується та під час розгляду справи ні Банком, ні ДПІ доказів направлення/вручення Банком позивачу повідомлення про прощення боргу не надано.
З огляду на те, що під час розгляду справи не доведено наявності у позивача боргу у вищенаведеній сумі, а також встановлено, що підпис в акті від 14.02.2013 про припинення зобов'язань за кредитним договором №CL21765 від 27 лютого 2008 року виконаний не позивачем, а іншою особою, окрім того відсутні докази направлення/вручення Банком позивачу повідомлення про прощення боргу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність у позивача будь-яких обов'язків, пов'язаних з декларуванням визначеного ДПІ доходу та сплатою нарахованої відповідачем суми податку на доходи фізичних осіб.
Окрім того, суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2015 №1376/0061821702/272 позивачу визначена сума грошового зобов'язання - 14 920,50 грн., з яких за основним платежем 11 206,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 196,56 грн. (а.с.32). Проте, якщо скласти суму, зазначену за основним платежем 11 206,26 грн. та суму, зазначену як штрафні санкції - 3 196,56 грн., то сума грошового зобов'язання повинна бути зазначена - 14 402,82 грн.
В наданому відповідачем розрахунку до ППР від 29.12.2015 №1376/0061821702/272 вказано, що сума, яка повинна бути нарахована в даному податковому повідомленні-рішенні становить 15 303,82 грн. де сума основного платежу 12 106,26 грн. та 3 196, 56 грн. сума застосованих штрафних санкцій та зазначено, що Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області при розрахунку ППР від 29.12.2015 №1376/0061821702/272 допустила технічну помилку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, під час розгляду даної справи ДПІ не доведено, а судом не встановлено порушення позивачем податкового законодавства, наявності у позивача обов'язків та податкових зобов'язань, визначених в Акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у т.ч. щодо визначених штрафних санкцій, у зв'язку з чим та враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Щодо нарахування пені у розмірі 1 867,88 грн. за фактом заниження податкових зобов'язань, встановлених актом перевірки від 20.11.2015 №155/17-2/2733/04033/116, суд зазначає, що пеня підлягає виключенню з обліку в зворотному боці інтегрованої картки платника після набрання законної сили рішенням у цій справі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №N10В757453 від 22.06.2016, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи (а.с.2).
Вартість проведеної ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» судово-почеркознавчої експертизи становить 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.03.2017 №123, оригінал якої також знаходиться в матеріалах адміністративної справи (а.с. 216).
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 4551,20 грн. підлягають стягненню з Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.12.2015 №1376/0061821702/272.
3. Стягнути судові витрати у сумі 4551,20 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39468482, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 12).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.