Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2017 р. Справа №805/4574/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:11 год. 20 хв.
постановлено у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Троянової О.В.
секретаря Кудрі В.Г.,
за участю:
представника позивача Єлізарової К.Д.,
представник відповідача Запорожець Г.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО"
до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання противоправними та скасування податкових вимог Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року, зобов'язання Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 5228,66грн.,
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" 29 серпня 2016 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до 1) Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 2) Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 3) Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 4) Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 5) Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, 6) Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 7) Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 8) Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 9) Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 10) Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, 11) Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, 12) Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог № 206-23 від 01 березня 2016, винесену Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Краснолиманське відділення), № 152-17 від 03 березня 2016, винесену Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 252-23 від 26 березня 2016, винесену Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 548-17 від 13 березня 2016, винесену Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Красноармійський район)№ 4029-23 від 09 березня 2016, винесену ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, № 532-17 від 12 березня 2016, винесену Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 1419-23від15 березня 2016, винесену Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Артемівський район), № 1421-23 від 15 березня 2016, винесену Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 9129-23 від 09 березня 2016, винесену Горлівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Дзержинське відділення), № 131-23 від 14 березня 2016, винесену Мангуською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Володарське відділення), № 107-23 від 11 березня 2016, Мангуською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 84-17 від 23 березня 2016, винесену Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 90-17 від 23 березня 2016, винесену Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Добропільський район), № 128-17 від 03 березня 2016, винесену Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Орджонікідзевське відділення), № 130-05 від 29 березня 2016, винесену Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Олександрівське відділення), № 267-17 від 24 березня 2016, винесену ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області, № 356-23 від 22 березня 2016, винесену Мар'їнською ОДПІ ГУ ДФС (Великоновосілівське відділення), № 857-17 від 07 квітня 2016, винесену Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селідівське відділення), № 855-17 від 07 квітня 2016, винесену Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (м. Новогродівка), № 303-23 від 21 квітня 2016, винесену Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 10419-17 від 28 квітня 2016, винесену Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 8966-17 від 01 березня 2016, винесену Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Приморське відділення), № 565-17 від 26 травня 2016, винесену Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, № 1563-17 від 13 червня 2016, винесену Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Димитрівське відділення), зобов'язання здійснити коригування в інтегрованих картках з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про недоїмку (податковий борг) на день ухвалення рішення, зобов'язання Артемівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, Горлівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, Добропільську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, Волноваську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області утриматись від нарахування та відображення недоїмок (податкових боргів) з земельного податку з юридичних осіб/або орендної плати з юридичних осіб в інтегрованих картках позивача, визнання протиправними дії та зобов'язати утриматись від вчинення дій відповідачами щодо зарахування коштів, сплачених позивачем після 08 червня 2016 pоку у рахунок сплати податкового боргу за податковими зобов'язаннями з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб, який виник у період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2016 року/том 1 а.с.2-10/.
Ухвалою суду від 23 листопада 2016 року роз'єднано справу № 805/2920/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до 1) Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 2) Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 3) Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 4) Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 5) ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, 6) Горлівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 7) Мангуської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 8) Добропільської ОДПІ ДФС у Донецькій області, 9) Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 10) ДПІ м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, 11) Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 12) Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій. Справу в частині заявлених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог № 206-23 від 01 березня 2016, № 252-23 від 26 березня 2016, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій, залишено за справою № 805/2920/16-а /том 1 а.с.18-20/.
Справі, виділеній у самостійне провадження за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій присвоєно №805/4574/16-а /том 1 а.с.21/.
Ухвалою суду від 04.05.2017 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" про уточнення позовних вимог по адміністративній справі №805/4574/16-а до розгляду /том 6 а.с.110/.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкові вимоги: №84-17 від 23.03.2016, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 3268,83грн.; №90-17 від 23.030.2016, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 4214,04грн.; №130-05 від 29.03.2016, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 28.03.2016 у розмірі 18586,53грн.; №565-17 від 26.05.2016, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 25.05.2016 у розмірі 6321,06грн. Вважає винесені Відповідачем податкові вимоги № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують конституційні засади та суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, враховуючи своє місцезнаходження та відповідно територію, де проводилася АТО.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області вимог № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року та зобов'язати Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 5228,66грн./том 6 а.с.110/
Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточненні позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення у яких зазначив, що у зв'язку із поданням уточнюючих розрахунків було погашено податковий борг із земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб. Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) визначена в податкових вимогах № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року, погашена за рахунок самостійного коригування податкових зобов'язань та відповідно самостійної сплати зобов'язань. Оскаржувані податкові вимоги в силу закону вважаються відкликаними. Пеня нарахована в автоматичному режимі при в зв'язку з погашенням зобов'язань. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі/том 1 а.с.75-78/.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00131268 за адресою: вул. Островського, буд.8, м. Краматорськ, 84302, перебуває на податковому обліку в Покровській ОДПІ у ГУ ДФС у Донецькій області в якості платника окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.
Відповідач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
18 та 22 лютого 2016 року позивачем подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб із визначенням зобов'язань на 2016 рік/том 1 а.с.94-222/.
23 березня 2016 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №84-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 3268,83грн./а.с.13/.
23 березня 2016 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №90-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 4214,04грн./а.с.14/.
29 березня 2016 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №130-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 28.03.2016 у розмірі 18586,53грн./а.с.15/.
26 травня 2016 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №565-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 25.05.2016 у розмірі 6321,06грн./а.с.16/.
Тобто, суд звертає увагу, що податкові вимоги винесено з визначенням податкових зобов'язань за період до червня 2016 року.
Не погодившись із вказаними вимогами, позивач звернувся із скаргами до Головного управління ДФС у Донецькій області та ДФС України.
Однак, оскаржувані вимоги були залишені в силі, а скарги без задоволення /том 1 а.с.40-41, 53-56, том 6 а.с.19-25/.
Не погоджуючись із прийнятими податковими вимогами та нарахуванням пені позивач звернувся до суду із даним позовом.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4)безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо;7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових вимог та нарахування пені виходячи з наступного.
До спірних правовідносин суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірних вимог № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року полягає у правомірності винесення податковим органом податкових вимог з урахуванням положень Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).
Так, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Враховуючи вимоги п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 87.9 визначено,що разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до зазначеної норми відповідачем були зараховані кошти сплачені ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» в рахунок податкового боргу позивача, який виник у період до 08.06.2016.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014року.
Вищевказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до вимог статей 6 та 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
На виконання Закону №1669, прийняті відповідні розпорядження. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, (далі - Розпорядження №1053-р), від 02.12.2015 № 1275-р (далі - Розпорядження №1275-р) відповідно до яких, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та згідно з додатком до якого до відповідних населених пунктів належить, зокрема - м. Добропілля.
В судовому засіданні з'ясовано, що позивач був зареєстрований за адресою: м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, з 16.07.2015 перереєструвався до м. Краматорськ, вул. Островського, 8 і відповідно земельні ділянки позивача, де здійснюється господарська діяльність знаходяться за адресами населених пунктів, що включені та належать до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, а саме в м. Добропіллі.
Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення та на час дії відповідної редакції Закону, тобто в період до 08.06.2016, дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності якими такі платники податків користуються знаходяться на території де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в місті їх розташування, а саме в м. Добропіллі.
Статтею 10 Закону №1669 врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1669 визначено, що дія Закону поширюється на період проведення АТО та на шість місяців після дня її завершення.
05.09.2014 року Торгово-промислова палата України своїми Сертифікатами №2878/05-4 та №2888/05-4 засвідчила факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території розташування ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов'язкових платежів та надання звітності /том 6 а.с.16,17/.
Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.
При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати зобов'язань та визначення штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб, тобто у термін з початку дії закону і до 08.06.2016.
Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне зазначити, що положення статті 10 Закону № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.
Крім того, 29.12.2016 позивачем надано до Податкового органу уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в яких у рядку 6-12 нараховане до зменшення податкові зобов'язання за періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та частина червня 2016 року, а саме: №9252826884від 28.12.2016 р., (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947939, зменшено податкового зобов'язання на 11 234, 03 грн.; №9252826781від 28.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019948244, зменшено податкового зобов'язання на 71,07 грн.; №9252826936від 28.12.2016 ,(звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019948222, зменшено податкового зобов'язання на 573, 73 грн.; №9252826946 від 28.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947750, зменшено податкового зобов'язання на 779, 98 грн.; №9252826886від 28.12.2016 р., (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947933, зменшено податкового зобов'язання на 4 149,04 грн.; №9252826832від 28.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019948068), зменшено податкового зобов'язання на 299, 03 грн.; №9254768342 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947130) , зменшено податкового зобов'язання на 69 581, 71 грн.; №9254768375 від 29.12.2016, (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947813), зменшено податкового зобов'язання на 1 408, 87 грн.; №9254768315 від 29.12.2016, (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947138) , зменшено податкового зобов'язання на 1 191, 26 грн.; №9254768349 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947172) , зменшено податкового зобов'язання 3 613, 72 грн.; №9254768362 від 29.12.2016 р., (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947212) , зменшено податкового зобов'язання 1 274, 68 грн.; №9254768352 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947370), зменшено податкового зобов'язання 725, 86 грн.; №9254768345 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947416) , зменшено податкового зобов'язання 1 307, 39 грн.; №9254768353 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947412) , зменшено податкового зобов'язання 1 693, 61 грн.; №9254768411 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947837) , зменшено податкового зобов'язання 2 720, 39 грн.; №9254768372 від 29.12.2016, (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947402), зменшено податкового зобов'язання 141, 40 грн.; №9254768373 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947510) , зменшено податкового зобов'язання 241 грн.; №9254768398 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947636) , зменшено податкового зобов'язання 1 858, 30 грн.; №9254768360від 29.12.2016, (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947540) , зменшено податкового зобов'язання2 340, 35 грн.; №9254768363 від 29.12.2016 (звітна податкова декларація від 18.02.2016 р. №9019947477) , зменшено податкового зобов'язання4 596, 38 грн.; №9254768413 від 29.12.2016, (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019947121) , зменшено податкового зобов'язання 1 778, 13 грн.; №9254768407від 29.12.2016 р., (звітна податкова декларація від 18.02.2016 №9019946996) , зменшено податкового зобов'язання на 2 796, 95 грн.; №9255690284 від 30.12.2016,(звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785717 (є наявною в матеріалах справи, подавалась з клопотанням про залучення доказів від 25.01.2017 р.), зменшено податкового зобов'язання на 1 376, 63 грн.; №9255690419 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785288) , зменшено податкового зобов'язання на 608, 85 грн.; №9255690403 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785521), зменшено податкового зобов'язання на 1 128,10 грн.; №9255689982 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 р. №9021785281), зменшено податкового зобов'язання на 1 022, 85 грн.; №9255690022 від 30.12.2016 (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785398), зменшено податкового зобов'язання на 1 286, 82 грн.; №9255690092 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785495), зменшено податкового зобов'язання на 464, 35 грн.; №9255690003 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785808), зменшено податкового зобов'язання на 2 140, 85 грн.; №9255689971 від 30.12.2016, (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785668), зменшено податкового зобов'язання на 2 191, 62 грн.;№9255690303 від 30.12.2016 (звітна податкова декларація від 22.02.2016 №9021785564), зменшено податкового зобов'язання на 806, 67 грн./том 3 а.с.3-131/.
Вказані уточнюючі податкові декларації за 2016 рік прийняти відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 та не заперечувалось представником відповідача.
Відповідно до відомостей наявних в ІКПП на початок 2016 року за позивачем не обліковувалась недоїмка з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що підтверджується в тому числі і витягами з Електронного кабінету Платника податку та наданими Відповідачем до матеріалів справи інтегрованих карток/том 1 а.с.234-252, том 2 4-209, том 3 а.с.150-250, том 4 а.с.2-49, том 5 а.с.1-250/.
З 28 липня 2016 року позивач почав сплачувати визначені зобов'язання та 29 грудня 2016 року відповідно ним подано уточнюючий розрахунок. Тобто, при рознесені даних, щодо зменшення податкових зобов'язань з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб у період з 01.01.2016, відповідачем, в автоматичному режимі нарахована пеня у розмірі 5228,66грн. виходячи з чого на дату звернення до суду відповідно до інтегрованої картки платника податку вже обліковувався борг у визначеному розмірі.
Згідно п.35.1 ст.35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету.
У відповідності до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Враховуючи вимоги п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Податкового кодексу України пеня, передбачена статтею 129 Податкового кодексу України не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Скориставшись правом, передбаченим Податковим кодексом України, позивачем подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік та уточнюючі розрахунки до них, тобто мало місце зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошових зобов'язань.
Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених Податковим кодексом, суми самостійно визначеного грошового зобов'язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.
Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і ним подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.
Матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне коригування зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.
Крім того, суд зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.
Такої ж правової позиції дотримується і Вищій адміністративний суд України викладеній в ухвалі від 15.03.2017 по справі №К/800/24684/16(805/1211/16-а).
Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 року затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Так, відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку визначено правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.
Нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України.
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати земельного податку у період з 15 жовтня 2014 року до 08 червня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу цих спірних вимог на момент їх складання.
Відповідачем в картках особового рахунку позивача за несвоєчасну сплату відповідних зобов'язань самостійно нараховане та в подальшому погашено пені за рахунок фактичної сплати зобов'язань та за наданими уточнюючими податковими деклараціями на 2016 рік у загальному розмірі 5228,66грн.
Тобто, при погашенні позивачем своїх зобов'язань починаючи з 08.06.2016 року, податковим органом зараховувались суми грошових коштів у рахунок зобов'язань, які виникли починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до чого і виникла пеня.
Підсумовуючи зазначене, суд зазначає, що позовні вимоги до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року, зобов'язання Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 5228,66грн.підлягають задоволенню.
Щодо посилання податкового органу на відсутність предмету спору про скасування податкових вимог у зв'язку з тим, що в силу Податкового кодексу вони вважаються відкликаними у зв'язку з самостійної сплатою грошових зобов'язань суд зазначає наступне.
Згідно статі 60 Податкового кодексу України передбачено умови, підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.
Так, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно до п.60.2. вищевказаної статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. Тобто, податковим законодавством не передбачено окремої процедури повідомлення платника податків про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Але ж суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно даних правовідносин податкова вимога в силу Закону України № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» взагалі не повинна була прийматись відповідачем в зв'язку з відсутністю таких податкових зобов'язань та податкового боргу у позивача в строк до 08.06.2016, тобто позивачем надано відповідні належні докази щодо відсутності у нього зобов'язань до певного строку, визначеного спеціальним Законом.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові вимоги прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Публічному акціонерному товариству "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" судові витрати у сумі 2756грн.(дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 84-17 від 23 березня 2016 року, № 90-17 від 23 березня 2016 року, № 130-05 від 29 березня 2016 року, № 565-17 від 26 травня 2016 року, зобов'язання Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 5228,66грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 березня 2016 року форми «Ю» №84-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 3268,83грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 березня 2016 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №90-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 22.03.2016 у розмірі 4214,04грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 березня 2016 року форми «Ю» №130-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 28.03.2016 у розмірі 18586,53грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 травня 2016 року форми «Ю» №565-17, якою зобов'язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 25.05.2016 у розмірі 6321,06грн.
Зобов'язати Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 5228,66грн.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" судові витрати у сумі 2756грн.(дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 11 травня 2017 року.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 травня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.