12 листопада 2015 р. Справа № 804/9828/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гончаровій В.Г., розглянувши за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Дроздова О.М., договір про надання правової допомоги від 04.09.2015р.
представника відповідача - Рахматов В.М., довіреність № 55 від 01.07.2015р.
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 ,
до відповідача Самарського районного відділу в місті Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області,
про визнання незаконним та скасування рішення.
Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 01.09.2014р. (с.68/14, яким було відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_2 на імміграцію в Україну на підставі п.4 ст.10 Закону України «Про імміграцію».
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування мотивів на підставі яких було винесено рішення. З приводу з'ясування факту його реєстрації у м.Дніпропетровську з радянських часів зазначає, що є громадянином Росії та в період 11.01.1990р. по 19.08.1994р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з дислокацією в м.Слуцьк Мінської області. Крім того посилається на п.30 Положення про паспортну систему СРСР щодо виписки осіб, які призвані на військову службу, після отримання ними повістки про явку на збірний пункт.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі. ОСОБА_2 також зазначив, що про обставини прописки у м.Дніпропетровську з радянських часів, йому стало відомо лише після прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач проти задоволення позову заперечував. У поясненнях на адміністративний позов зазначив, що ОСОБА_2 , у заяві про надання дозволу на імміграцію в Україну від 07.07.2014р., вказав свідомо неправдиві відомості, а саме: у графі «Громадянство» - російське; у графі «Чи перебували раніше у громадянстві України або інших держав. Вказати докладну інформацію про перебування та втрату громадянства інших країн» - не перебував; у графі «Місце проживання в Україні» - АДРЕСА_1 . Проте те, що за наданою інформацією адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 15.07.2014р. місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , зареєстровано з 04.08.1997р. до часу звернення із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну до ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. допущено заміну первинного відповідача у справі належним відповідачем - Самарським районним відділом в місті Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. визнані причини пропуску строку звернення ОСОБА_2 до адміністративного суду поважними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд-
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства, визначені Закон України «Про імміграцію» (далі - Закон).
Згідно з п.3 ч.3 ст.4 Закону дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається, особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Підстави набуття громадянства України за територіальним походженням визначенні статтею 8 Закону України «Про громадянство України».
Пунктом 2 ч.2 ст.9 Закону визначено, що заяви про надання дозволу на імміграцію подаються особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.
На виконання статті 5 Закону України «Про імміграцію» Кабінет Міністрів України, постановою №1983 від 26.12.2002р., затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №1983).
Абзацом 4 п.п.3 п.2 Порядку №1983 передбачено, що рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають територіальні підрозділи ДМС - стосовно іммігрантів, які на законних підставах перебувають на території України і є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до положення про Самарський районний відділ в місті Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, затверджений наказом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області №104 від 26.10.2012р., Відділ є територіальним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (п.п.1 п.1). Одним із основних завдань Відділу є реалізація на території Самарського району м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (п.п.2.2 п.5,2). Відділ відповідно до покладених на нього завдань здійснює прийом документів з питань прийняття/припинення громадянства України, надання дозволу на імміграцію, відмови в його наданні та скасуванні такого рішення.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктами владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Із визначень наведених у ст.1 Закону слідує, що імміграцією є прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрантом є іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання, а також дозволом на імміграцію є рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
07.07.2014р. ОСОБА_2 звернувся до начальника Самарського РВ у м.Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в України №68/14, на підставі п.3 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію».
У вищезазначеній заяві, зокрема зазначені наступні відомості: у графі «Громадянство» - російське; у графі «Чи перебували раніше у громадянстві України або інших держав. Вказати докладну інформацію про перебування та втрату громадянства інших країн» - не перебував; у графі «Місце проживання в Україні» - АДРЕСА_1 , а також у графі «Прошу надати мені дозвіл на імміграцію у зв'язку із тим, що» - моя мати ОСОБА_4 є громадянкою України.
01.09.2014р. Самарським районним відділом в місті Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, на підставі п.4 ст.10 Закону України «Про імміграцію», прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в України №с.68/14.
Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, які саме відомості, вказані ОСОБА_2 , є свідомо неправдивими. Разом з тим, в письмових пояснення вих.№1217/2746 від 09.11.2015р., відповідач вказав, що такими є відомості відносно російського громадянства позивача, відносно не перебування раніше позивача у громадянстві України або інших держав та відносно місце проживання в Україні.
Висновок щодо надання свідомо неправдивих відомостей Самарським районним відділом в місті Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, здійснено у зв'язку з наданою інформацією з адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 15.07.2014р. щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з 04.08.1977р. до часу звернення із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну.
При цьому, наслідком наявності реєстрації місця проживання ОСОБА_2 з 04.08.1977р., за поясненнями представника відповідач, є набуттям позивачем громадянства України, як особою, яка постійно проживала на території України на момент проголошення незалежності України (24.08.1991р.).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.10 Закону дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи.
З аналізу наведеної норми слідує, підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію є, зокрема надання свідомо неправдивих відомостей, тобто надання навмисно недостовірної інформації про обставини, з якими пов'язується надання дозволу на імміграцію, з метою введення в оману державного органу, що реалізує державну політику у сфері імміграції, при прийняття відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи відомості відносно російського громадянства позивача та місця проживання в Україні в заяві про надання дозволу на імміграцію в України №68/14 від 07.07.2014р., вказані у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 документований паспортом № НОМЕР_2 , виданий 29.10.2002р. ПВС УВС Західного округу м.Краснодара РФ, в якому також наявний відбиток штемпелю про реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_3 з 13.08.1997р. Згідно Витягу про державну реєстрацію прав КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» від 15.02.2011р. №29006485, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 та, відповідно до наданих пояснень, фактично в ній проживає.
Згідно довідки Філії Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 18.08.2014р. за №1/3-6062, за архівними документами встановлено, що ОСОБА_2 , 1953 року народження, проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира частини. Зарахований до списків особового складу частини з 11.01.1990р. наказом №9 від 12.01.1990р. Виключений зі списків особового складу частини з 19.08.1994р. наказом №152 від 16.08.1994р. у зв'язку з вибуттям до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби. Дислокація військової частини НОМЕР_1 за 1990-1994 роки: м.Слуцьк Мінської області.
Виписка з особової справи (послужного списку) полковника ОСОБА_2 , містить наступні записи:
- з 01.07.1975р. по 18.08.1975р. - військова частина НОМЕР_4 ;
- з 18.08.1975р. по 02.07.1977р. - військова частина НОМЕР_5 ;
- з 02.07.1977р. - звільнений в запас за вислугою встановленого строку дійсної військової служби;
- з 30.09.1978р. - в добровільному порядку визначений на дійсну військову службу із запасу через Самарський РВК м.Дніпропетровська;
- з 30.09.1978р. по 03.10.1978р. - військова частина НОМЕР_4 ;
- з 03.10.1978р. по 31.08.1985р. - військова частина НОМЕР_6 ;
- з 31.08.1985р. по 23.07.1987р. - військова академія імені Ф.Е.Дзержинського;
- з 23.07.1987р. по 24.12.1989р. - військова частина НОМЕР_7 ;
- з 24.12.1989р. по 14.07.1994р. - військова частина НОМЕР_1 ;
- з 14.07.1994р. по 29.11.1995р. - військова частина НОМЕР_3 ;
- з 29.11.1995р. по 27.11.1998р. - Красногвардійське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ,
- з 27.11.1998р. по теперішній час Красногвардійський військовий інститут.
Згідно довідки Центру соціального забезпечення військового комісаріату Краснодарського краю №5/21-5699 від 03.06.2014р., ОСОБА_2 в період з 24.12.1989р. по 14.07.1994р. проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться під юрисдикцією РФ.
Щодо висновків відповідача про зазначення позивачем у графі «Чи перебували раніше у громадянстві України або інших держав. Вказати докладну інформацію про перебування та втрату громадянства інших країн» свідомо неправдивих відомостей про не перебування раніше у громадянстві України або інших держав, суд зазначає наступне.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Закон України «Про громадянство України» (далі - Закон №2235).
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону №2235 визначено, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Аналогічне положення щодо належності до громадянства України було також визначено п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство України» №1636-XII від 08.10.1991р.,
З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №215), який визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до п.1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Пунктом 90 розділу IV Порядку №215 передбачено, що Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Відповідно до п.13 Порядку розгляду питань, зв'язаних з громадянством України, затвердженого Указом Президент України №196 від 31.03.1992р., який яки регулював питання визначення належності до громадянства України в період з 31.03.1992р. по 06.11.1997р.) Міністерство внутрішніх справ Кримської АРСР, обласні, Київське і Севастопольське міські управління внутрішніх справ перевіряють правильність оформлення матеріалів з питань громадянства, по кожному клопотанню про зміну громадянства, а також своєму поданню про втрату громадянства запитують думку відповідних органів Служби національної безпеки України, після її одержання матеріали разом з своїм висновком надсилають до Міністерства внутрішніх справ України. По заявах про визначення належності до громадянства України вирішують питання про видачу чи відмову у видачі заявникам паспортів громадян України.
З системного аналізу наведених норм слідує, що факт належності до громадянства України підтверджувався видачею, особі яка зверталася, паспорта громадянина України, а в подальшому рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на ініціювання позивачем питання щодо встановлення або оформлення його належності до громадянства України, за результатами якого видано паспорт громадянина України або прийнято рішення про встановлення або оформлення належності позивача до громадянства України.
Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи обставинами, спростовано висновки Самарського РВ в місті Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо зазначення позивачем свідомо неправдивих відомостей, внаслідок чого адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 12.11.2015 року.
У повному обсязі постанову складено 17.11.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в України від 01.09.2014р. №с.68/14.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко