Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2017 р. Справа №805/1686/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11 година 35 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - Петрової Н.М.;
відповідача - Онищенко І.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Слов'янський машинобудівний завод» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
Публічне акціонерне товариство «Слов'янський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0024871303 від 21 грудня 2016 року податковим органом винесене всупереч приписам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, вказавши, що рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є обґрунтованим.
Відповідач вважає, що позивач є платником єдиного внеску та не звільняється від обов'язку щодо сплати єдиного внеску. Відповідач зазначає, що позивачем порушені вимоги Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", а саме за відсутності остаточного переліку території АТО та указу Президента України про закінчення антитерористичної операції платником податків зроблено хибний висновок, що він звільняється від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску.
Таким чином, податковий орган вважає, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесене ним з урахуванням вимог чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та встановив такі обставини.
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Слов'янський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 01412377), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд. 65, що підтверджується відповідним витягом з ЄДРПОУ.
Судом встановлено, що Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Слов'янський машинобудівний завод» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, плати за користування надрами (рентна плата за користування надрами), плати за землю (земельний податок), збір за спеціальне використання води (рентна плата за спеціальне використання води), екологічний податок та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року з питання оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт № 955/14-01/01412377 від 12.04.2016 року.
На підставі вказаного акту Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нарахований штраф за порушення строків сплати єдиного соціального внеску у розмірі 32 625, 88 грн. за період з 21.05.2014 року по 28.05.2014 року. Також податковим органом платнику податків нарахована пеня у сумі 2 579, 42 грн., за порушення вимог п. 2, ч. 11, ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по донарахованих сумах за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погодившись з прийнятим рішенням № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску платником податків до Державної фіскальної служби України та до Головного управління ДФС у Донецькій області були подані скарги на податкове рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року.
Рішеннями № 513/10/05-99-10-01-12-1 від 24.01.2017 року Головного управління ДФС у Донецькій області та № 4946/6/99-99-11-02-02-25 від 13.03.2017 року Державної фіскальної служби України скарги позивача залишені без задоволення.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон № 2464), Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669).
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до п.п. 9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю таких умов, як:
- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;
- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.
Суд зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується та п.п. 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 не передбачено.
Проте, позивачем надано суду сертифікат Торгово - промислової палати України № 2288/05-4 від 11 серпня 2014 року, який засвідчує настання обставин непереборної сили з 03.06.2014 року Публічного акціонерного товариства «Слов'янський машинобудівний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримані законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до ст.1 Закону № 1669 - територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Слов'янськ, Донецької області, де зареєстроване та знаходиться Публічне акціонерне товариство «Слов'янський машинобудівний завод».
Отже, позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція (що не заперечується відповідачем).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
Суд звертає увагу, на те що, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а змін безпосередньо до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.
Опублікований в газеті "Голос України" від 31.12.2015 року №250 Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не містить у собі інформації щодо виключення з "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4.
Таким чином, відповідач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до відповідача не може бути застосовано відповідальність, у вигляді штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які були нараховані відповідачем за період з 21 травня 2014 року по 28 травня 2014 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати в сумі 1 600, 00 грн., понесеніпозивачем, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Слов'янський машинобудівний завод» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0024871303 від 21.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 32 625, 88 грн. та нарахування пені в розмірі 2 579, 42 грн.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Слов'янський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 01412377) судовий збір в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883094).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 10 травня 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 15 травня 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.