15 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/893/17
категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Кривенко Л.М.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000431200 від 31.10.2016,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - ТОВ "Юнік Фарма", Товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 31 жовтня 2016 року №0000431200 про застосування до ТОВ "Юнік Фарма" штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 233474,62 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте неправомірно, оскільки податковим законодавством не передбачено проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2016 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів юридичних осіб Борисюк Н.В. було проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року.
За наслідками перевірки складено акт №843/06-15-12-11/30600896 від 31.10.2016 (далі - Акт від 31.10.2016), в якому вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с. 15-16).
На підставі висновків Акту від 31.10.2016 Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області винесла податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 31 жовтня 2016 року №0000431200 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" штрафу у розмірі 233474,62 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (а.с. 13), а саме:
- затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів - штраф в розмірі 103727,00 грн;
- затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів - штраф в розмірі 42208,23 грн;
- затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів - штраф в розмірі 87538,39 грн.
Не погодившись з отриманим податковим повідомленням-рішенням №0000431200 від 31.10.2016, ТОВ "Юнік Фарма" звернулось зі скаргою до Головного управління ДФС у Житомирській області. Розглянувши первинну скаргу ТОВ "Юнік Фарма", ГУ ДФС у Житомирській області прийняло рішенні №4151/6/06-30-10-01-05, яким відмовило Товариству в задоволенні скарги (а.с. 17-18).
ДФС України, розглянувши скаргу ТОВ "Юнік Фарма" прийшло до висновку, що податкове-повідомлення-рішення №0000431200 та прийняте рішення за розглядом первинної скарги залишається без змін, а скарга-без задоволення (а.с. 19).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Регламентом опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість", затверджен им Наказом Державна податкова служба України, від 19.06.2012, №522 (далі - Регламент), Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", затвердженими Наказом Міністерство доходів і зборів України, від 14.06.2013, №165 (далі - Методичні рекомендації).
Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Так, згідно вимог п. 76.1 вказаної статті, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 4.5. Регламенту визначено, що результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі:
- встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму);
- відмови у наданні бюджетного відшкодування сум ПДВ (через недотримання вимог пункту 200.5 статті 200 Кодексу) та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (згідно з вимогами абзацу "а" пункту 200.14 статті 200 Кодексу).
У п.2.5 Методичних рекомендацій зазначені рекомендовані етапи проведення камеральної перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
1) проводиться камеральна перевірка, за наслідками якої складається (формується), зокрема, у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.
Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень, тобто виключно щодо податкової звітності платника податків.
Проте, за акту перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність Товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих ТОВ "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень та вересень 2016 року.
Отже, в контексті дослідженого, суд зазначає, що термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису п.76.1 ст. 76 ПК України.
Відповідно до ч. 2 с. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та оформлення її актом від 31.10.2016 №843/06-15-12-11/30600896 є неправомірними, оскільки перевірку здійснено всупереч положенням Податкового кодексу України, які регулюють процедуру її проведення.
Суд вважає, що недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 №0000431200.
Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, згідно якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН суд зазначає наступне.
Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Підпунктом 120-1.3 Податкового Кодексу України, який діяв до 01.01.2016 (виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»), було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі - Порядок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена норма є імперативною.
Отже, запровадження системи електронного декларування та відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, встановлення (відміни) порядку накладення штрафних санкцій є тими нормативно-правовими актами, які впливають на показники бюджету, є складовою самого податку на додану вартість.
З урахуванням положень ч.1 ст.3, ч.3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, п.4.1.4 та п.4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законами від 24.12.2014 та від 24.12.2015 змін, з метою накладення штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року.
Також необхідно врахувати, що в силу положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у контексті розгляду даної справи, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 року у справі "Сєрков проти України", у разі допущення можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства слід застосовувати його тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та не узгоджується із принципом верховенства права, відтак воно підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, на користь ТОВ «Юнік Фарма» з відповідача підлягають стягненню понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 5102,10грн за рахунок бюджетних асигнувань Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 31 жовтня 2016 року № 0000431200 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 233474,62 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 5102,10грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 16 травня 2017 р.