Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2017 р. Справа №805/1230/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 16 година 15 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Тернинко С.М.;
третя особа - Помалюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000061401 від 07.02.2017 року, № 0000071401 від 07.02.2017 року та № 0000081401 від 07.02.2017 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000061401 від 07.02.2017 року, № 0000071401 від 07.02.2017 року та № 0000081401 від 07.02.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірні податкові повідомлення - рішення протиправними, оскільки у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, на підставі яких були сформовані відповідні показники податкової звітності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що податковим органом була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Катоіл плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної фіскальної служби за період 01.01.2015 року по 30.06.2016 року. Податковий орган, вважає, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та встановив наступні обставини.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» (код ЄДРПОУ 36332535, 84306, м. Краматорськ, пр. Миру, буд. 8) зареєстровано в якості юридичної особи 12.02.2009 року, зазначене підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області було проведена документальна планова перевірка ТОВ «Катоіл плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної фіскальної служби за період 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, на підставі якої складено акт № 365/05-15-14-01-36332535 від 15.12.2016 року.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.44.1, п.44.2 ст.44 розд. II Податкового Кодексу України, які призвели до порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України, а саме занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток на суму 1 415 138 грн. за 2015 рік.
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту по операціям з контрагентами на загальну суму 403 361 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 283 028 грн., за лютий 2016 року на суму 120 333грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 301 095 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 60 003 грн., за вересень 2015 року на суму 170 655грн., за грудень 2015 року на суму 52 370 грн., за березень 2016 року на суму 18 067 грн., та завищено від'ємне значення по рядку 19 на суму 343 358 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 223 025 грн., за лютий 2016 року на суму 120 333 грн.
- п. 3.1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, за формою 1-ДФ за 1 квартал 2016 року, наданого до ДПІ у м. Краматорську, при заповненні графи «Податковий номер або серія та номер паспорта» з помилкою відображений реєстраційний номер облікової картки платника податків 1 фізичної особи - підприємця.
На підставі зазначено акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000061401 від 07.02.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 254 725 грн., № 0000071401 від 07.02.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 451 642, 50 грн. та 0000081401 від 07.02.2017 року про зменшення суми від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 343 358, 00 грн., з яких 223 025, 00 грн. за липень 2015 року по декларації № 9175583317 від 20.08.2015 року, 120 333, 00 грн. за лютий 2016 року по декларації № 9038948292 від 18.03.2016 року.
Як видно зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень було встановлення перевіркою відсутності правових наслідків у правовідносинах позивача з контрагентами ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» та ТОВ «Дімекс - Про».
Між ТОВ «Катоіл плюс» та ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ», був укладений договір постачання нафтопродуктів № 731/Д від 02.07.2015 року відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом 2015 - 2016 років передавати в узгоджені терміни, а покупець приймати та оплачувати на умовах, викладених у договорі, паливо дизельне автомобільне, яке відповідає стандартам EN 590 - вміст сірки, мг/кг не більше 10 (відповідає вимогам стандарту Євро - 5), сортимент, найменування, кількість, ціна якого вказується в накладних документах на Товар та/або у Додаткових угодах до Договору, які формуються на кожну окрему партію Товару, яка поставляється в рамках Договору, а також є невід'ємними частинами Договору.
Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Катоіл плюс» та ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» за вказаним договором підтверджується видатковими накладними № ІК - 0000102 від 07.07.2015 року, № ІК - 0000103 від 07.07.2015 року.
На виконання вимог ПК України ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» було виписано ТОВ «Катоіл плюс» податкові накладні № 102 від 07.07.2015 року та № 103 від 07.07.2015 року.
Факт поставки товару підтверджується товарно - транспортними накладними № 102 від 07.07.2015 року та № 103 від 07.07.2015 року.
Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Також, між ТОВ «Катоіл плюс» та ТОВ «ДІМЕКС - ПРО», був укладений договір постачання нафтопродуктів № 010715 від 01.07.2015 року відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом 2015 - 2016 років передавати в узгоджені терміни, а покупець приймати та оплачувати на умовах, викладених у договорі, паливо дизельне автомобільне, яке відповідає стандартам EN 590 - вміст сірки, мг/кг не більше 10 (відповідає вимогам стандарту Євро - 5), сортимент, найменування, кількість, ціна якого вказується в накладних документах на Товар та/або у Додаткових угодах до Договору, які формуються на кожну окрему партію Товару, яка поставляється в рамках Договору, а також є невід'ємними частинами Договору.
Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Катоіл плюс» та ТОВ «ДІМЕКС - ПРО» підтверджується видатковою накладною № 54 від 07.07.2015 року.
Факт поставки товару підтверджується товарно - транспортною накладною № 54 від 07.07.2015 року.
Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
На виконання вимог ПК України ТОВ «ДІМЕКС - ПРО» було виписано ТОВ «Катоіл плюс» податкові накладні 54 від 07.07.2015 року та № 106 від 07.07.2015 року.
Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» та з ТОВ «ДІМЕКС - ПРО» за період, що перевірявся та використання отриманого від контрагентів товару у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дає визначення поняттю "податковий кредит", у відповідності до якого ним являється сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до норм п. 198.1 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з
визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права та у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
За таких обставин, суд не приймає посилання відповідача на неможливість вчинення господарських операцій контрагентами позивача через висновків викладених в акті перевірки № 365/05-15-14-01-36332535 від 15.12.2016 року, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за зловживання, які вчинені чи могли бути вчинені його постачальниками.
Жодних вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб позивача чи відносно його контрагентів у яких було б встановлено фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» чи ТОВ «ДІМЕКС - ПРО» у періоді, що перевірявся суду відповідачем надано не було.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» та ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» та з ТОВ «ДІМЕКС - ПРОС» за період, що перевірявся не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.
Позивачем надано суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ІНДІГО КОМПАНІ» та з ТОВ «ДІМЕКС - ПРОС» за період, що перевірявся.
Отже, позивачем були правомірно сформовані показники податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток у спірних правовідносинах за період, що перевірявся.
Враховуючи вищевикладене податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000061401 від 07.02.2017 року, № 0000071401 від 07.02.2017 року та № 0000081401 від 07.02.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, в сумі 15 745, 89 грн., понесені позивачем, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, практикою Європейського суду з прав людини, ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000061401 від 07.02.2017 року, № 0000071401 від 07.02.2017 року та № 0000081401 від 07.02.2017 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000061401 від 07.02.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000071401 від 07.02.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000081401 від 07.02.2017 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катоіл плюс» (код ЄДРПОУ 36332535) судовий збір в сумі 15 745 (чоти тисячі сімсот тринадцять) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 10 травня 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 15 травня 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.