10 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/1058/17
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Алексюк Т.В.,
за участю: представника позивача Сосніна В.М.,
представника відповідача Зеленової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000011202 від 10.01.2017 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Профуна" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.01.2017 №0000011202 про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у розмірі 66607,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16652,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що висновки перевіряючого органу щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Профуна" п.198.6 статті 198, п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2016 року у розмірі 66607,00 грн. є неправомірними. Свої твердження мотивував тим, що податкові накладні, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, оформлені відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, а тому, на думку позивача, в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" відсутні порушення податкового законодавства, про які стверджує відповідач.
Представник позивача підтримав позивні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування яких вказала, що під час перевірки було встановлено, що при складанні податкових накладних ТОВ "Річтерра" порушено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (частково заповнені російською мовою), в зв'язку з чим ТОВ "Профуна" в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно сформовано спірний податковий кредит на підставі цих накладних. Тому, на думку представника відповідача, податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 № 0000011202 є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних ТОВ "Профуна", які задекларовані у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року, за результатом якої складено акт перевірки від 21 грудня 2016 року № 7196/06-25-12-02 (а.с.9-16).
Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ "Профуна" завищено від'ємне значення за жовтень 2016 року на суму 66607,00 грн. податку, та, як наслідок, в порушення вимог п.200.1 та п.200.4 ст. 200 Кодексу товариством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2016 року на суму 66607,00 грн.
Так, податковий орган встановлено, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог податкового законодавства - номенклатура товарів та послуг зазначена на російській мові.
На підставі акту перевірки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 № 0000011202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66607,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16652,00 грн. (а.с.17-18).
Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Зокрема, згідно із пунктом 198.1 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За пунктом 198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій цього пункту).
Згідно з пунктом 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Норми статті 201 ПК, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
Так, у пункті 201.1 статті 201 ПК зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з пунктом 201.6 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
За пунктом 201.10 зазначеної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК).
Згідно пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної № 1307, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015, податкова накладна заповнюється державною мовою. Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення (дата складання, порядковий номер, номер філії (структурного підрозділу), не повинні містити жодних інших знаків та символів.
Згідно із частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Отже, визначення необхідності заповнення податкової накладної державною мовою передбачено у Порядку № 1307. Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається в паперовому чи електронному вигляді та повинна містити обов'язкові реквізити, однак про необхідність заповнення цих реквізитів українською мовою не вказано.
При цьому, а ні статтею 198 Податкового кодексу України, а ні іншими нормами Податкового кодексу України прямо не передбачено, що формування податкового кредиту залежить від мови складання податкової накладної та заповнення всіх граф податкової накладної українською мовою (Постанова ВАСУ №К/800/66350/13 від 05.03.2014).
Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Річтерра", у зв'язку з придбанням товарів/послуг.
У ході розгляду справи судом було досліджено зазначені податкові накладні, складені, на думку відповідача, з порушенням вимог Податкового кодексу України.
Так, у податковій накладній №1 від 22.09.2016 у розділі 2 "Номенклатура товарів/послуг продавця" вказано найменування товарів українською мовою, у податкових накладних № 2 від 22.09.2016 та № 5 від 30.09.2016 вказано "Доска обрезная", у податковій накладній № 4 від 30.09.2016 вказано "Ворота отказные", у податковій накладній № 7 від 30.09.2016 вказано "Работа погрузчика фронатального", у податковій накладній № 3 від 30.09.2016 вказано "Доска обрезная", у податковій накладній № 1 від 31.10.2016 у розділі 2 "Номенклатура товарів/послуг продавця" вказано найменування товарів українською мовою, у податковій накладній № 2 від 31.10.2016 номенклатура частково зазначена на російській мові: "Болт нержавеющий М8 с цилиндрической головкой. Шурупы 50*4. Гвозди 40*4. Доска обрезная 6 х 0.05 х 0.12. Устройство бетонного монолитного поясу. Ворота откатные. Доска обрезная 1.2 м. Доска обрезная 6 х0,05 х1Д2 та ін." (а.с.19-29).
При цьому, із зазначених податкових накладних вбачається, що всі інші реквізити податкових накладних, які є обов'язковими відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України заповнені українською мовою.
Як пояснив представник позивача, часткове зазначення номенклатури російською мовою було помилкою, допущеною посадовою особою ТОВ "Річтерра".
Водночас дані помилки не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.
Відповідачем не доведено, що заповнення розділу 2 деяких податкових накладних російською мовою спричинило перекручення або неправильність визначення податку на додану вартість, також не доведено невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки, що у свою чергу спростовує висновок податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за цими податковими накладними.
Вказані факти не спростовуються представником Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.
У листі ДФС України від 03.10.2016 №21408/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що наявність помилок при заповненні, зокрема граф податкової накладної/розрахунку коригування "Номенклатура товарів/послуг продавця" та "№ з/п рядка податкової накладної, що коригується" відповідно, що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не може бути підставою для виключення податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що якщо у податковій накладній наявні всі обов'язкові реквізити визначені статтею 201 Податкового кодексу України та вказані правильно, то така податкова накладна вважається дійсною. Інші незначні помилки, які не впливають на ідентифікацію операціїї, її змісту, періоду, сторін та суми податкових зобов'язань, не можуть призвести до невизнання права на податковий кредит по такій податковій накладній.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000011202 від 10.01.2017 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000011202 від 10.01.2017 року.
Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" 1600 (тисяча шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст постанови виготовлено: 16 травня 2017 р.