копія
13 травня 2017 р. Справа № 804/2870/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини польова пошта НОМЕР_3 про відшкодування майнової шкоди, -
11 травня 2017 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військової частини НОМЕР_2 , Військова частина польова пошта НОМЕР_3 з позовними вимогами: стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 39900,00грн. за втрачений бронежилет «Канада», отриманий під звіт для використання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за позовом про відшкодування майнової шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Питання юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ врегульовано статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із приписами ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Положення п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із п.5 ч.4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого відповідачами в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, поданим у випадках, встановлених законом.
При цьому, згідно з ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлена лише вимога про відшкодування вартості втраченого бронежилета без вимог вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України - у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи викладене, а також той факт, що позивачем заявлено лише вимогу про відшкодування майнової шкоди без вимог вирішити публічно-правовий спір, заявлений позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,3, 17, 21, 50,109, 165,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини польова пошта НОМЕР_3 про відшкодування майнової шкоди.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя (підпис) О.С. Рябчук
Ухвала не набрала законної сили станом на 13.05.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.М.Бухтіярова