Справа № 336/1722/17
Провадження № 1-кп/336/210/2017
16 травня 2017 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді: ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України, -
09.02.2017 року в період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , з метою матеріального збагачення, вирішив вчинити злочин проти власності, направлений на заволодіння майном ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, через незачинені вхідні двері, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , де пройшовши до кімнати у якій перебував ОСОБА_6 , відкрито, із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні, згідно висновку експерта КУ ЗОБ СМЕ ЗОР № 104/к від 13.03.2017 року, не менше одного травматичного впливу кулаками правої та лівої рук в область обличчя ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому синець з набряком м'яких тканин та садна на верхній губі справа з переходом на слизову оболонку верхньої губи, які згідно висновку експерта КУ ЗОБ СМЕ ЗОР № 333 від 10.02.2017 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, викрав мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А 338Т» вартість якого згідно висновку від 13.02.2017 року ТОВ «НОТАРІУС», що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 166556/14 від 07.07.2014 року, виданого Фондом майна України, складає 810 грн., у якому перебувала карта пам'яті «microSD 4 ГБ» вартість якої згідно висновку ТОВ «НОТАРІУС», що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 166556/14 від 07.07.2014 року, виданого Фондом майна України, складає 120 грн. та дві сім картки мобільних операторів «lifecell» № НОМЕР_1 та «Київстар» № НОМЕР_2 , які матеріальної цінності не представляють та які належать на праві власності ОСОБА_6 , на загальну суму 930 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, направився до зупинки громадського транспорту по вул. Чарівна у м. Запоріжжі, де продав раніше викрадений ним мобільний телефон за грошові кошти у розмірі 200 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засідання підтвердив факт відкритого викрадення обвинуваченим належного йому майна та нанесення легких тілесних ушкоджень. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Відповідно до частин 3, 4 статті 349, статті 351 Кримінального процесуального кодексу України суд, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд роз'яснив наслідки, передбачені частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив, що вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з проникненням у житло.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченого: в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, перебуває на диспансерному обліку у наркологічному диспансері з 20.04.2016 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання опіоїдів та каннабіноїдів, синдром залежності, на обліку в психіатричному диспансері не перебуває, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно.
До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, суд відносить: щире каяття, повне визнання провини.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені статтею 67 Кримінального кодексу України, суд не встановив.
Суд, приймаючи до уваги вищенаведене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 статтю 75 Кримінального кодексу України і звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців, який, на думку суду, буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів.
Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжній захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись частиною 3 статті 349, статтями 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно з правилами статей 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, а саме:
-корпус мобільного телефону марки «Lenovo» моделі «А 338Т», що зберігається в камері схову Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - передати за належністю ОСОБА_6 ;
-фізичний носій DVD-диск з матеріалами відеозапису слідчих дій, а саме слідчого експерименту за участю свідка від 24.02.2017 року та слідчого експерименту від 04.03.2017 року за участю потерпілого, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1