Справа № 184/332/17
Номер провадження 1-кп/184/63/17
15.05.2017м. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017040360000083 від 02.02.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого помічником машиніста тепловозу оборотного ДЕПО м. Нікополь Дніпропетровської області, маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
сторони кримінального провадження: - прокурор - ОСОБА_5 , потерпіла - ОСОБА_6 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
18 січня 2017 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в коридорі квартири за адресою свого мешкання АДРЕСА_2 , де під час словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_6 .
В цей же день і час, знаходячись там же, і, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кулаком своєї правої руки, умисно наніс один удар в обличчя ОСОБА_6 , а саме в область верхньої губи, чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді крововиливу слизової верхньої губи. Після чого, потерпіла ОСОБА_6 з метою припинення злочинних дій ОСОБА_3 і обмеження себе від спричинення останнім тілесних ушкоджень, взяла на руки малолітню доньку ОСОБА_4 та вийшла до спальної кімнати вищевказаної квартири. В цей же день та час, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , переслідуючи останню, зайшов до спальної кімнати, та з метою спричинення тілесних ушкоджень підійшов до ОСОБА_6 , яка в цей момент тримала на руках малолітню доньку. Намагаючись відвернутися від ОСОБА_3 з метою захисту малолітньої доньки від спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 повернулась до ОСОБА_3 спиною, а останній підійшовши до ОСОБА_6 умисно наніс не менше шести ударів кулаком своєї правої руки в область бокової поверхні грудної клітини зліва та один удар правою ногою в область грудної клітини ОСОБА_6 зліва, а саме в ділянці під лівою лопаткою, чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляд синця грудної клітини.
Від отриманих ударів ОСОБА_6 присіла на ліжко, а ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в ліве стегно ОСОБА_6 , чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді синця лівого стегна. Після чого, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, тримаючи в правій руці частину пластикового совка, наніс один удар в лівий колінний суглоб ОСОБА_6 , чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді садна лівого колінного суглобу.
Згідно висновку експерта № 54 від 07.02.2017 року тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової верхньої губи, синця грудної клітини, синця лівого стегна, садна лівого колінного суглобу згідно пункту 2.3.5. Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав та пояснив, що 18.01.2017 року в вечірній час він повернувся з роботи додому та зайшов до кухні щоб поїсти та коли сів за стіл почав обурюватися на те, що потерпіла приготувала їсти, яка йому не сподобалась та не купила хліб. Їжу, яка була на столі він скинув внаслідок чого і виникла сварка, яка згодом переросла в бійку між ними, під час якої обвинувачений наносив потерпілій удари кулаками, а вона в свою чергу била його совком та подряпала йому обличчя. Дитина в цей час була у спальній кімнаті та під кінець бійки вийшла в коридор. Дружина взяла доньку на руки та пішла в іншу кімнату. Наступного дня вона поїхала з донькою до батьків. Після цього освідомивши, що був не правий намагався помиритися з дружиною та зберегти сім'ю однак вона на контакт не виходила. В скоєному розкаюється та просить вибачення в потерпілої. Цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди визнає частково.
Беручи до уваги визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, крім того суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:
- даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що 18.01.2017 року приблизно о 21 годині до квартири повернувся її чоловік ОСОБА_3 , та почав займатися побутовими справами. Приблизно о 22 годині ОСОБА_3 зайшов до кухні вищевказаної квартири, де сів їсти, де в цей час знаходилася потерпіла разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сівши за стіл, ОСОБА_3 почав обурюватися на те, що вона приготувала їсти, однак не купила хліб. Після чого, вона пояснила ОСОБА_3 , що хліб не придбала через те, що не виходила на вулицю, оскільки не хотіла на мороз виводити дитину, щоб донька не захворіла. Після цього, ОСОБА_3 влаштував сварку, почав виражатися на її адресу нецензурною лайкою, та знаходячись в приміщенні кухні перевернув їжу, котру йому приготувала потерпіла та пішов до ванної кімнати квартири та приніс віник та совок, котрий хотів передати їй, для того, щоб вона прибрала те, що він перевернув, однак вона відмовилася прибирати та сказала, щоб він сам прибирав те, що розкидав, на що ОСОБА_3 ще більше обурився та продовжуючи виражатися на її адресу нецензурною лайкою, кулаком вдарив її по обличчю від чого з носу в неї почала бігти кров. Після чого, в той час до неї підбігла її малолітня донька, котра почала говорити ОСОБА_3 , щоб він її не бив, на що ОСОБА_3 почав кричати на їх доньку та сказав, щоб вона від потерпілої відійшла, бо зараз і вона отримає. Після чого, потерпіла взяла на руки доньку та пішла до спальної кімнати квартири, та коли вона тримала доньку на руках, то ОСОБА_3 підійшов до неї та кулаками почав її бити в область грудної клітини, ударів було не менше 6, після чого, від отриманих ударів, потерпіла присіла на ліжко, де ОСОБА_3 почав її бити ногами по ногам. Після цього вона разом з дитиною пішла в спальну кімнату. На наступний день їй зателефонувала мати, під час бесіди з якою вона розплакалась та матір запропонувала приїхати до неї на що вона погодилась. Приїхавши до батьків вона їм спочатку не розповіла про спричинення їй тілесних ушкоджень чоловіком, але коли вона переодягалась, то мати побачила синці на її тілі а вона розповіла, що її побив чоловік. Після розмови з батьками вона звернулась до відповідних органів з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень;
- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 19.01.2017 року вона зателефонувала доньці для того, щоб запитати, як у неї справи, на що донька нічого не пояснюючи розплакалася в слухавку на що вона сказала дочці щоб вона до них приїхала. Цього ж дня потерпіла приїхала до них та була дуже схвильованою. Вона з чоловіком спочатку не питали, що у неї сталося, а чекали, поки вона сама все розповість. Після чого, 20.01.2017 року, вранці, коли донька перевдягалася, то вона побачила, що у доньки на тілі синці та вони разом з чоловіком почали запитували у неї, звідки у неї взялися синці, на що вона їм розповіла, що 18.01.2017 року повернувся її чоловік ОСОБА_3 , та приблизно о 22 годині він зайшов до кухні вищевказаної квартири та сів їсти, де в цей час знаходилася вона разом зі своєю дочкою. ОСОБА_3 був невдоволений вечерею та з цього приводу у них і виникла сварка внаслідок якої обвинувачений її побив. Після цього вона разом з чоловіком порекомендували доньці звернутися в правоохоронні органи з приводу нанесення їй тілесних ушкоджень її чоловіком ;
- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 19.01.2017 року його дружина ОСОБА_8 зателефонувала доньці для того, щоб запитати, як неї справи, на що донька нічого не пояснюючи розплакалася в слухавку, а дружина сказала, щоб вона приїхала до них. Після чого, цього ж дня, донька приїхала та була дуже схвильованою, а тому він з дружиною спочатку не питали, що у неї сталося. Після чого, 20.01.2017 року, вранці, коли донька перевдягалася, то дружина побачила, що в доньки на тілі синці та вони разом почали запитували у неї , звідки у неї взялися синці, на що вона нам розповіла, що її побив чоловік ОСОБА_3 .. Він сказав, що це так залишати не можна та запропонував звернувся до УП та СЗН стосовно насилля в сім'ї та працівників поліції з приводу спричинення тілесних ушкоджень, що донька і зробила;
- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що вона працює в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради на посаді заступника начальника. 26 січня 2017 року до неї на прийом прийшов ОСОБА_9 з повідомленням про насильство в сім'ї щодо його дочки ОСОБА_6 з боку обвинуваченого про що було складено акт отримання усної заяви та запрошено потерпілу до управління з метою отримання її пояснень. Після чого 27.01.2017 року до УП та СЗН звернулась потерпіла з заявою про вчинення насильства в сім'ї про що було складено відповідне повідомлення про вчинення насильства в сім'ї та направлено до Покровського ВП, центру сім'ї та молоді та служби у справах дітей. Під час спілкування з потерпілою вона мала заляканий вигляд. В ході профілактичної перевірки заяви був викликаний обвинувачений, який повідомив, що він після роботи прийшов додому та ліг спати, а зранку дружини з дитиною у квартирі вже не було та спростовував інформацію щодо нанесення їй тілесних ушкоджень. Від обвинуваченого було відібрано розписку про недопущення насилля в сім'ї ;
- витягом з ЄРДР - яким зареєстровано повідомлення ОСОБА_6 про заподіяння їй тілесних ушкоджень;
- актом судово-медичного (дослідження) обстеження № 20 та висновком експерта № 54, згідно яких тілесні ушкодження, нанесені потерпілій ОСОБА_6 , відносяться до категорії легких та таких, що отримані внаслідок дії тупих предметів або ударів об такі предмети, давність спричинення яких може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого, а саме 18.01.2017 року приблизно 22 години 00 хвилин.
- протоколом прийняття зави про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2017 року та актом усної заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, згідно яких тілесні ушкодження потерпілій наніс її чоловік ОСОБА_3 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.02.2017 року яким підтверджено покази потерпілої про характер та порядок нанесення тілесних ушкоджень;
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам по справі, які об'єктивно встановлені на підставі показань потерпілої яка підтвердила, що обвинувачений наносив їй тілесні ушкодження. Показання потерпілої в цій частині узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, щодо характеру заподіяних тілесних ушкоджень та їх давності.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі пред'явленого обвинувачення та наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Питання про умисел суд вирішив виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого обвинуваченим діяння.
Обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить зі ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості; особи обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому та попросив вибачення в потерпілої, раніше не судимого, маючого на утриманні малолітню доньку, на "Д" обліку у лікарів нарколога, фтизіатра, психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є учасником бойових дій, суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, оскільки призначення саме такого виду покарання буде достатнім для виправлення винної особи, попередження нових злочинів і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, суд керується статтями 23, 1167 та ч. 1 ст. 1168 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оцінюючи завдану потерпілій моральну шкоду, суд також враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала потерпіла, характер немайнових втрат та враховує інші обставини, зокрема, дохід обвинуваченого. Враховуючи всі вищевказані обставини та виходячи з засад розумності і справедливості суд вважає, що визначені потерпілою розміри моральної шкоди є явно завищеними, а тому приходить до висновку, що співмірним розміром моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню потерпілій, буде 1000 грн. 00 коп.. В стягненні решти частини моральної шкоди відмовити.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.
Процесуальні витрати на проведення судово-медичної експертизи - відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 368, 370, 371, 373-376 КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) грн. 00 коп..
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 документально підтверджені судові витрати у виді сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп..
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1