Справа № 183/311/17
№ 2/183/1179/17
28 квітня 2017 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про розірвання шлюбу,
встановив:
до суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
В судовому засіданні 21 квітня 2017 року за заявою ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання малолітніх дітей ухвалою суду позовні вимоги залишено без розгляду.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20 травня 2000 року сторони зареєстрували шлюб у Виконкомі Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 6. Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Станом на день подання позову шлюбно-сімейні відносини з відповідачем у позивача остаточно припинились. Причиною розпаду сім'ї зазначає різні погляди на спільне життя та обов'язки, сімейні конфлікти та сварки, відсутність поваги один до одного та почуття любові. Позивач вважає, що подальше шлюбне життя не можливе, оскільки це суперечить його інтересам.
У судовому засіданні позивач позов підтримала. Вказала, що до звернення з означеним позовом декілька разів зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак внаслідок умовлянь позивача кожен раз подавала заяви про залишення позову без розгляду. Після деякого часу відповідач знову влаштовував сварки, ухилявся від підтримки її та сім'ї.
Відповідач в судовому засіданні 07 квітня 2017 року заперечив проти позову з підстав не згоди з визначенням місця проживання дітей. У судове засідання 21 квітня 2017 року та 28 квітня 2017 року не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав. У відповідності до ст.169 ЦПК України, повторна неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, не є перешкодою в розгляді справи.
Третя особа, залучена судом до участі в розгляді справи в судовому засіданні 07 квітня 2017 року про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за відсутності представників не надавала.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У відповідності до свідоцтва про одруження від 20 травня 2000 року серія І-КИ № 092337, сторони зареєстрували шлюб у Виконкомі Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 6.
Також судом встановлено, що сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують. Проживають окремо вказана обставина не заперечувалася сторонами і відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню. Позивачем вказано, а відповідачем не спростовано, що станом на день подання позову та розгляду справи в суді шлюбно-сімейні відносини сторони припинили. Причиною розпаду сім'ї є різні погляди сторін на спільне життя та обов'язки, сімейні конфлікти та сварки, відсутність поваги один до одного та почуття любові.
Підстав для надання строку для примирення судом не встановлено.
Таким чином, фактичні взаємини подружжя свідчать, що між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, отже збереження шлюбу неможливе та суперечило б інтересам подружжя.
Відповідно до вимог 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вбачаються підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на «Зінченко», яке вона не просить змінити на дошлюбне.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача судовий збір у розмірі 640 гривень 00 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України суд -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 20 травня 2000 року Виконкомом Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за актовим записом № 6.
При здійсненні державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення в повному обсязі складено 03 травня 2017 року.
Суддя Д.О. Парфьонов