справа № 208/7356/15-к
провадження № 1-кп/208/68/17
11 травня 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.162 КК України.
Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від прокуратури Дніпропетровської області отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст.187, ч.2 ст.162 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду від 15.03.2017 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 було продовжено до 12.05.2017 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Представник потерпілої підтримав думку прокурора.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення вказаного клопотання, вважають, що ризики, передбачені ст.177 КПК України взагалі нічим не підтверджуються, треба змінити запобіжний захід на більш м'який, домашній арешт, справа розглядається судом тривалий строк, обвинувачений особа похилого віку, слабкого здоров'я, він не скривався від слідства, та не збирається уникати судового розгляду, впливати на учасників процесу, списку свідків, яких необхідно викликати та допитувати на має ні у суду ні у обвинуваченого та захисника, його колишні судимості не можуть враховуватися при вирішення питання продовження його тримання під вартою, потерпілі вже допитані. Лише сама тяжкість пред'явленого обвинувачення не є підставою для продовження строку тримання під вартою Обвинувачений також звертає увагу суду на поганий стан здоров'я, та його вік.
Згідно з положенням ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі, а тому, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, наявність певних захворювань, не зважаючи на вік , суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_7 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_7 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, не всі свідки допитані, обвинувачений також не допитаний.
Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.07.2017 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3