Справа № 185/3775/17
Провадження 2/185/2597/17
15 травня 2017 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, заінтересовані особи - ТОВ "Донбасс-Днепрострой", ПАО "ДТЕК Павлоградвугілля" про встановлення факту трудових відносин, перевіривши виконання вимог ст.ст.118-120 ЦПК України,
12.05.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про встановлення факту трудових відносин з ПАО "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 28 квітня 2014 р. по 18 травня 2014 р.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України. Так, зокрема, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Натомість, до позову, що підтверджує сплату судового збору, не додано.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», ставка судового збору за подання позовної заяви
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за позовом немайнового характеру, який подається фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.)
Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Аналіз положень Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” свідчить про те, що рівень задоволення загальної потреби судової системи в грошових коштах у 2017 році складає 45 відсотків. При цьому бюджетні призначення на 2017 рік із джерел загального фонду покривають 30 відсотків від потреби. Слід зазначити, що планова сума надходжень від сплати судового збору, яка розрахована на підставі динаміки фактичних надходжень попереднього року, складає 1735,3 млн. грн. або 14,7 відсотка від потреби.
При цьому судом також враховується, що, у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», у частині обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, зазначалося, що коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет. Також метою законопроекту зазначалося запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 119 ЦПК України та частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. за вимогою майнового характеру, як і не надано доказів звільнення від його сплати.
Одночасно позивачем надано клопотання про відстрочення йому сплати судового збору, оскільки позивач є пенсіонером та має нижчий рівень пенсійного забезпечення, при цьому жодних доказів свого важкого майнового стану не надав.
За ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та прецедентна практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Так, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення про відстрочення сплати судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 640,00 грн. за вимогою майнового характеру та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Банківські реквізити для зарахування судового збору: рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Одночасно роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позову, він буде вважатись неподаним та повернутий.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше одного дня з дня отримання ним даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений термін, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бабій