Справа № 183/6215/16
Провадження № 2-а/183/22/17
23 березня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Майної Г. Є.,
з участю секретаря Данильченко Т. В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенанта поліції Єрмоленко Альони Андріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову позивач посилався на те, що 31 жовтня 2016 року інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенанта поліції Єрмоленко А. А., складена постанова серії АР № 253084 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.
Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що 31 жовтня 2016 року о 15 год. 30 хв. на вул. Мечникова, поблизу будинку № 3 у м. Дніпро, він, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України. Пояснив, що він заїжджаючи з боку вул. А. Фарба (колишня вул. Сєрова) на вул. Мечникова, він помітив знак 3.34 "Зупинка, стоянка заборонена", який встановлено на праві стороні вулиці (непарна сторона номерів будинків), тому проїхавши далі по вул. Мечникова в сторону вул. Воскресенської (колишня вул. Леніна), не доїжджаючи метрів 20-30 до перехрестя вул. Мечникова та вул. Воскресенської, він керуючись діючими ПДР, здійснив розворот на 180 0 ліворуч і зупинився на протилежній стороні вилиці біля будинку № 4 (поруч з магазином "Богемія", парна сторона номерів будинків) якомога ближче до краю проїзної частини, впритул до бордюру (щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), так як дорожніх знаків, які забороняють зупинку на цій стороні дороги не було, тобто поза зоною дії знаку 3.34.
У зв'язку з чим, просив суд скасувати постанову серії АР № 253084 від 31 жовтня 2016 року, складену інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенанта поліції Єрмоленко Альоною Андріївною про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання відповідач - інспектор 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро Єрмоленко А. А., не з'явилась, надала суду заперечення проти адміністративного позову, в яких посилається на необґрунтованість вимог позивача, оскільки він здійснив зупинку в межах дії знаку 3.34 "Зупинка заборонена", після чого було складено постанову про притягнення останнього до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., а тому просила прийняти та розглянути дані заперечення, врахувати їх під час ухвалення рішення у справі та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_1, відповідачем - інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро Єрмоленко А. А., складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 253084, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 31 жовтня 2016 року о 15 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем SUBARY Forester, номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
В свою чергу, відповідно до п. 8.1 Правил дорожнього руху України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення.
З тексту оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем при її складанні встановлена об'єктивна сторона правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП.
Статтею 69 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем будь-яких доказів щодо правомірності ухвалення зазначеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують її винну у вчиненні зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Згідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, постанова серії АР № 253084 у справі про адміністративне правопорушення від 10 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Дніпро Єрмоленко Альони Андріївни, серії АР № 253084 від 31 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області заінтересованими особами, а так само прокурором, апеляційної скарги з одночасним надсиланням її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.
Суддя Г.Є. Майна