справа № 208/940/16-к
провадження № 1-кп/208/100/17
15 травня 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Під час досудового розслідування до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
17.02.16 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури, отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, та ОСОБА_7 за ч.3 ст.187 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду від 20.03.2017 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було продовжено до 17.05.2017 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що відносно його тримання під вартою на розсуд суду, ОСОБА_9 не повинен сидіти за гратами. Доказів їх вини не має. Просить змінити запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, треба змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт. На теперішній час не має жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України. Потерпілі вже допитані, свідок допитаний. Їх покази не свідчать про скоєння злочину.
Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_8 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м'який домашній арешт відносно всіх обвинувачених.
Згідно з положенням ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків, хворих рідних, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможуть вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке їм загрожує у випадку встановлення судом їх винності.
Суд заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, приходить до висновку, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, обвинувачені, свідки ще взагалі не допитувались.
Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2017 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2017 року.
Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3