справа № 208/8974/13-к
провадження № 1-кп/208/7/17
11 травня 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
при секретарі ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12, ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_5 обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12, ч.2 ст.115 КК України. Під час судового розгляду до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 за п.п.6,12, ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду від 21.03.2017 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 було продовжено до 18.05.2017 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечили, вважають, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, треба змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечили, вважають, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, треба змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, дуже тривалий час вона перебуває під вартою, має певні захворювання, в умовах сізо їй не надається медична допомога, фельдшер не зьявляється місяцями, на її скарги щодо відсутності лікування не має жодної реакції, лише саме тяжкість злочину, який їй інкримінується не може бути підставою для продовження тримання під вартою.
Згідно з положенням ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Так, ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків, наявність певних захворювань, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможуть вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке їм загрожує у випадку встановлення судом їх винності.
Суд заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників приходить до висновку, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має. Відповідно до відповіді ДУ « Дніпровська установа виконання покарань ( № 4)» від 05.04.2017 року за № 3/9-5702 на теперішній час стан здоров'я ОСОБА_5 задовільний.
Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.07.2017 року.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.07.2017 року.
Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2