Ухвала
іменем україни
19 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Завгородньої І.М., ПоповичО.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Євстратова Олена Олексіївна, служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання заповіту нікчемним, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Євстратова О.О., служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання заповіту нікчемним і визнання дій нотаріуса щодо посвідчення 21 травня 2013 року нікчемного заповіту, зареєстрованого в реєстрі № 445 неправомірними.
У травні 2016 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_9, подав заяву про зменшення позовних вимог, якою просив визнати нікчемним заповіт ОСОБА_10, посвідчений 21 травня 2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Євстратовою О.О., на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а заяву позивача ОСОБА_4 в частині визнання дій приватного нотаріуса Євстратової О.О. не чинними, просив залишити без розгляду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2016 року позов ОСОБА_4 в частині вимог до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової О.О. про визнання дій нотаріуса щодо посвідчення 21 травня 2013 року нікчемного заповіту, зареєстрованого в реєстрі № 445 неправомірними, залишено без розгляду.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251-1252 цього Кодексу.
У частині 4 ст. 207 ЦК України зазначено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписуватися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально,засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6, підписуючи заповіт від імені заповідача ОСОБА_10, не набула прав та обов'язків за цим правочином, оскільки вона виконала лише технічну функцію підписання тексту правочину та діяла у відповідності до вимог встановлених ч. 2 ст. 1247 та ч. 4 ст. 207 ЦК України. Крім того, судами обґрунтовано було встановлено факт дійсного волевиявлення заповідача ОСОБА_10, спрямованого на передачу майна саме своїм рідним онукам - дітям свого померлого сина, а отже, суди з дотриманням вимог процесуального закону вірно встановили, що волевиявлення заповідача було вільним та відповідало її волі, у зв'язку з чим висновок судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні заповіту нікчемним є обґрунтованим.
Отже, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок проте, що спірний заповіт оформлений та посвідчений у встановленому законом порядку.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Коротун
І.М.Завгородня
О.В.Попович