15 травня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Іваненко Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона з 01 лютого 2012 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_3
Позивач зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2016 року шлюб між ними розірвано. Із часу розірвання шлюбу відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати сина, хоча працює на будівельній фірмі та отримує стабільний дохід.
Крім того, позивач вказує, що їх син часто хворіє, перебуває на обліку в лікаря-психіатра, у зв'язку з чим потребує значних коштів на лікування.
Тому просила суд стягнути з відповідача в її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, в розмірі 1 000 грн, щомісячно, починаючи з 05 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 551грн 20 коп.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2016 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судоми норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк касаційного оскарження судового рішення з посиланням на поважність причин пропуску цього строку.
У разі пропущення строку, встановленого ч. 1 ст. 325 ЦПК України, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк (ч. 2 ст. 325 ЦПК України).
Зважаючи на те, що строк касаційного оскарження пропущений особою, яка подала касаційну скаргу, з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та стягуючи аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 має постійне місце роботи, отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати за місцем роботи, достатній для матеріального утримання дитини, та відсутні докази про наявність у нього нерегулярного чи мінливого доходу.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом попередньої інстанції були допущені порушення норм процесуального та матеріального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк касаційного оскарження рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ю.Г.Іваненко