26 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Дніпровська хвиля» про стягнення боргу за договором про надання зворотної фінансової вимоги; за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Дніпровська хвиля» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору про надання зворотної фінансової допомоги недійсним за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Дніпровська хвиля» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 грудня 2016 року,
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 3 вересня 2015 року між ним та приватнимакціонерним товариством «Дніпровська хвиля»(далі - ПрАТ «Дніпровська хвиля»)укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги, за умовами якоговін надає зворотну фінансову допомогу в розмірі 18 667 грн, а товариствоприймає її та зобов'язується повернути до 1 жовтня 2015 року на умовах, передбачених даним договором. На виконаннядоговору 3 вересня 2015 року ним у касу ПрАТ «Дніпровська хвиля» внесено 18 667 грн, про що є відповідна квитанція до прибуткового касового ордеру № 1.
2 жовтня 2015 року вінзвернувся до керівництваПрАТ «Дніпровська хвиля» з вимогою повернути грошові кошти, однак отримав відмову у зв'язку з тим, що на даний час на підприємстві немає готівкових коштів.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги в розмірі 18 667 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 114 грн 48 коп., три проценти річних у розмірі 545 грн та судові витрати.
У вересні 2016 року ПрАТ «Дніпровська хвиля» звернулося до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що при укладенні договору про надання зворотної фінансової допомоги від 3 вересня 2015 року волевиявлення товариства не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, оскільки голова правління ПрАТ «Дніпровська хвиля» ОСОБА_5 підробив вказаний договір, а отримані грошові кошти привласнив і на розрахунковий рахунок товариства вони не надходили. У касовій книзі відмітка про надходження від ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 18 677 грн відсутня. Також не відображена дана операція в річному балансі. ПрАТ «Дніпровська хвиля» ніякого відношення до даного договору не має, на його сторінках стоїть печатка, яка не відповідає оригіналу печатки, яку використовує товариство. Крім того, на ознаки підробки договору вказує факт нанесення тексту договору поверх печатки, що свідчить про те, що печатка була нанесена раніше. З приводу підробки документів директор ПрАТ «Дніпровська хвиля» з відповідною заявою звернувся до правоохоронних органів. На даний час слідчим відділом відділу поліції № 1 Кременчуцького відділу поліції Головного управліннянаціональної поліції в Полтавській області здійснюється розслідування вказаного кримінального провадження. Під час розслідування кримінального провадження ПрАТ «Дніпровська хвиля» визнано потерпілою стороною та призначено технічну експертизу документу з метою встановлення йогопідробки.
Ураховуючи викладене, ПрАТ «Дніпровська хвиля» просило суд про визнання договору про надання зворотної фінансової допомоги недійсним.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 грудня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Дніпровська хвиля» на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 3 вересня 2015 року в розмірі 18 667 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 114 грн 48 коп., три проценти річних у розмірі 545 грн та судові витрати в розмірі 551 грн 20 коп.
У задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Дніпровська хвиля» відмовлено.
У касаційній скарзі ПрАТ «Дніпровська хвиля» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4, зустрічний позов ПрАТ «Дніпровська хвиля» задовольнити.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Дніпровська хвиля», суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 526, 625, 1046 ЦК України, дійшли до правильного висновку про те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання зворотної фінансової вимоги, тому стягнули з нього суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.
Доводи касаційної скарги щодо не дослідження судами договору про надання зворотної фінансової вимоги є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в судовому засіданні оглянуто оригінал даного договору, який пред'явлено ОСОБА_4 для огляду й апеляційному суду.
Крім того, посилання в касаційній скарзі на порушення судом строків розгляду справи й подальший розгляд, продовжить порушення цих строків, й це не впливає на правильне вирішення спору.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
При цьому заявник не позбавлений можливості у разі підтвердження обставин у кримінальному провадженні, звернутись до суду в установленому законом порядку і за на явності для цього підстав.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Дніпровська хвиля» відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
О.В. Закропивний С.Ф. Хопта