Ухвала
іменем україни
15 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2016 року,
Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 46246 грн 29 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
На зазначені судові рішення засуджений подав касаційну скаргу.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2017 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі ВССУ, повністю не усунув.
Зокрема, засуджений, зазначаючи про необхідність скасування вироку місцевого суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не наводить належного обґрунтування своїх вимог з урахуванням положень статей 412, 413 КПК. Натомість він аргументує свої доводи неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ставить під сумнів достовірність окремих доказів, однак ці обставини згідно зі статтями 433, 438 КПК не входять до предмета перегляду суду касаційної інстанції.
Крім того, зі змісту касаційної скарги засудженого взагалі не вбачається які саме порушення, що відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК є підставами для скасування ухвали апеляційного суду, допущені, на його думку, судом апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження, а також у чому полягали саме такі порушення, не наведено конкретних доводів і аргументів в обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду.
Також, викладене ОСОБА_4 прохання до касаційного суду не відповідає положенням ст. 436 КПК.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Враховуючи викладене, та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2016 року, а також додані до неї матеріали, повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3