№5-6632км16 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів cудової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110310000647, за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року щодо ОСОБА_7 ,
встановила:
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2016 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,
- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців з покладанням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Судом вирішено процесуальні витрати та долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Як встановив суд, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, 29 листопада 2014 року близько 07.00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на автомобілі ОСОБА_8 , під його керуванням, приїхали до території домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_10 де, дочекавшись поки господар залишить будинок, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , таємно проникли на територію домоволодіння, а ОСОБА_7 залишився в машині спостерігати. Надалі, ОСОБА_9 з допомогою заздалегідь підготовленої фомки, віджав метало пластикове вікно і обидва співучасника злочину непомітно проникли до будинку, з якого викрали належне потерпілому ОСОБА_10 майно, а саме: грошові кошти в сумі 100 000 грн; ноутбук вартістю 3 548 грн; тример вартістю 780 грн, 750 доларів США, (що згідно офіційного курсу НБУ складало 11 226 грн 97 коп.), належні іншій потерпілій ОСОБА_11 , після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 104 328 грн та потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 11 226,97 грн.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого правопорушення, просить ухвалу апеляційного судущодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, посилаючись на допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_12 просить судові рішення щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав скаргу прокурора, пояснення захисника засудженого, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі прокурора не оспорюється, отже касаційним судом не перевіряються.
Що стосується доводів прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним, що характеризують особу засудженого, внаслідок м'якості, то вони є безпідставними.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді вбавлення волі, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу винного, та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Звільняючи ОСОБА_13 1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК, судом було взято до уваги обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога психіатра не перебуває.
Доводи, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог, а саме те, що ОСОБА_7 вину не визнав, не розкаявся, переховувався від органів досудового розслідування були ретельно перевірені апеляційним судом та не знайшли свого підтвердження. Крім того, судом взято до уваги те, що ОСОБА_7 доглядає за бабусею ОСОБА_14 1927 року народження, а також врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Отже, покарання призначене з дотриманням вимог статей 65, 75 КК, відповідає вчиненому та особі засудженого. Це покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нею нових злочинів.
Таким чином, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які би тягли за собою скасування або зміну судових рішень у кримінальному провадженні, колегія суддів не вбачає. А тому касаційну скаргу прокурора не може бути задоволено.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, статтями 433, 434, 436 КПК, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3