Ухвала
про залишення касаційної скарги без руху
15 травня 2017 рокум. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії:
головуючоїОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року у кримінальному провадженні № 12014220240000756,
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушив питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, а також обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Проте вказаних приписів закону засуджений не виконав.
У касаційній скарзі не зазначено у чому полягає незаконність оскаржуваних судових рішень, відсутнє обґрунтування необхідності їх скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412 - 414 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);
3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Так, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , серед іншого, хоча й послався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не вказав у чому конкретно з огляду на положення ст. 412 КПК полягають такі порушення при розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій та не обґрунтував своїх доводів у цій частині.
Доводи касаційної скарги щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження згідно з вимогами статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Викладені у касаційній скарзі вимоги не відповідають положенням ст. 436 КПК в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Так, засуджений ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду не в суді першої, а в суді апеляційної інстанції. Крім того, такі вимоги є неконкретними, оскільки ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд, або ж звільнити його від покарання. Вказане позбавляє можливості встановити дійсну позицію засудженого щодо результатів касаційного розгляду.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без руху, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3