Ухвала
іменем україни
11 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Фаловської І.М., Ткачука О.С., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського районного суду Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до цього ж суду та Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди у розмірі 350 000 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 05 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 направлено до апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2015 року визначено підсудність даної справи Чугуївському міському суду Харківської області.
ОСОБА_4 обґрунтовував свої вимоги тим, що постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні його адміністративного позову до дільничного інспектора Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області Юсіфова А.Н. про скасування протоколу та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Копію цієї постанови 15 квітня 2009 року позивачу було направлено на двох аркушах, хоча при ознайомленні з адміністративною справою позивачем виявлено вказану постанову суду на трьох аркушах, яку він вважав сфальсифікованою. 05 липня 2012 року Вищим адміністративним судом України постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2012 року, яку позивач вважає невмотивованою, скасовано постанову від 02 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, справу про адміністративне правопорушення закрито. Позивач вважав, що такими неправомірними діями відповідач спричинив йому моральну шкоду. Крім того, адміністративна справа за його позовом була розглянута з перевищенням повноважень, упередженим та небезстороннім судом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4, у урахуванням уточнених та доповнених позовних вимог, просив: визнати факт порушення ст. 6 Європейської Конвенції про захист основних свобод та прав людини Шевченківським районним судом Харківської області під час розгляду справи № 2-А-7/09 (№ 2-а/2037/79/12), стягнувши з останнього на його користь додатково 300 000 грн. в трьохмісячний термін з дня набрання чинності рішення суду; зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити заходи до безспірного списання коштів з відповідного рахунку державного бюджету на відшкодування йому 300 000 грн. в трьохмісячний термін з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2009 року ОСОБА_4, яку ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року залишено без змін, відмовлено у задоволенні адміністративного позову до дільничного інспектора Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області Юсуфова А.Н. про скасування протоколу та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій по цій справі було скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а при повторному розгляді справи постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2012 року скасовано постанову від 02 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Постанова Шевченківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до дільничного інспектора Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області Юсуфова А.Н. про скасування протоколу та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП викладена на трьох аркушах і знаходиться у матеріалах справи.
Копія зазначеної постанови, яку направлено ОСОБА_4, виготовлена на двох аркушах, оскільки текст постанови надруковано на одному аркуші з обох сторін.
Судами також встановлено, що виготовлення тексту постанови з обох сторін одного аркуша не заборонено будь-якими нормативними документами, зокрема й Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68, в редакції, що діяла на час надання копії постанови позивачу.
Крім того, справа за адміністративним позовом ОСОБА_4 розглядалася належним судом.
Згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 10 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлених вимог, зокрема наявності неправомірних дій Шевченківського районного суду Харківської області під час розгляду справи, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.
Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.М. Фаловська
О.С.Ткачук
О.В.Умнова