19 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Коцюбинської селищної ради Київської області, приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкової організації закритого акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (далі - ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція»), їй видано ордер № АДРЕСА_1.
Проте на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 квітня 2012 року, до її кімнати вселився ОСОБА_5 разом із сім'єю.
Зазначала, що під час вселення ОСОБА_5 з її кімнати були винесені особисті речі на суму 650 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2013 року визнано незаконними і скасовано розпорядження виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 26 квітня 2012 року № 37 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 кімнати АДРЕСА_1 та видане останньому свідоцтво про право власності від 26 квітня 2012 року, виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року у задоволенні її заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
Враховуючи те, що відповідачі своїми неправомірними діями завдали їй майнової та моральної шкоди, просила стягнути з них 18 161 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 50 тис. грн моральної шкоди.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 9 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 9 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті - судові рішення залишено без змін.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто із ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція» на користь ОСОБА_4 7 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
У решті позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Коцюбинської селищної ради Київської області про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2014 року в частині незадоволених позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Коцюбинської селищної ради Київської області про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто із ОСОБА_5 1 тис грн. та із Коцюбинської селищної ради Київської області 5 тис. грн на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі ПАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 7 тис. грн та закрити провадження в цій частині.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стягуючи із ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція» на користь ОСОБА_4 7 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій, вірно застосувавши положення матеріального права, належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходили із того, що неправомірними діями товариства щодо позбавлення позивачки житла їй завдано моральних страждань.
Колегія погоджується з такими висновками.
Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суди дійшли вірного висновку про стягнення моральної шкоди із ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція», оскільки його незаконні дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із завданням позивачці шкоди, яка полягає у моральних стражданнях і психологічних переживаннях, понесених нею у зв'язку із порушенням її житлових прав на кімнату АДРЕСА_1.
Товариство, достовірно знаючи, що спірна кімната згідно з ордером була надана для проживання сім'ї ОСОБА_4, незаконно без її дозволу та згоди надало згоду ОСОБА_5 на вселення у це житлове приміщення, уклало із останнім договір житлового найму, а згодом передало у власність, чим позбавило позивачку єдиного житла.
Внаслідок таких дій позивачка змушена була звертатись за захистом своїх порушених прав до установ та організацій, суду, змінився її звичний спосіб життя.
Вирішуючи питання про розмір заподіяної позивачці моральної шкоди, суди врахували тривалість моральних страждань та переживань, а також ту обставину, що вона є особою пенсійного віку.
Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» відхилити.
Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
С.Ф. Хопта С.П. Штелик