"11" травня 2017 р.Справа № 915/923/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,
секретар судового засідання Маленкова О.П.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.01.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозремонтный завод”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2016 року
по справі №915/923/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Магистраль-Юг”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозремонтный завод”
про стягнення основного боргу в сумі 30888 грн. за договором оренди,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Юг” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозоремонтный завод” про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в загальній сумі 30888 грн., з посиланням на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між ними договором оренди обладнання від 01.09.2014 р. № 4, а саме, зобов'язань щодо внесення орендних платежів за період червень 2015 року - липень 2016 року, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2016 року по справі №915/923/16 (суддя Коваль Ю.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Юг” задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозоремонтный завод” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Юг” грошові кошти в сумі 30888 грн. - заборгованість із внесення орендної плати, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1378 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що укладений ТОВ «Магістраль-Юг» з ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” договір оренди від 01.09.2014 р. № 4 є чинним, у період з вересня 2014 року по червень 2015 року відповідач здійснював орендні платежі, а починаючи з червня 2015 року припинив їх здійснювати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на 01.07.2016 р. ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” не внесено орендної плати у загальній сумі 30888 грн. (2376 грн. * 13 міс.), що є основним боргом за договором оренди.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозремонтный завод” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги клопотання про відкладення та розглянув справу з першого судового засідання.
Щодо суті спору, скаржник вказує, що суд дійшов передчасного висновку і прийняв до уваги твердження позивача про те, що укладений сторонами договір є чинним і на даний час, так як відповідач після закінчення строку дії договору 31.12.2015 року орендоване обладнання за актом приймання-передачі не повернув ТОВ «Магістраль-Юг», продовжує ним користуватися і у ТОВ «Магістраль-Юг» відсутні заперечення щодо продовження орендних відносин за договором.
Дійсно, відповідач продовжив користуватись орендованим майном і дійсно договір оренди продовжив свою дію, проте не до теперішнього часу, а лише до 01.06.2015 року.
Апелянт зазначає, що після укладення договору оренди №4 від 01.09.2014 року, сторони домовились про продаж вказаного обладнання позивачем відповідачу, про що уклали договір купівлі-продажу спірного обладнання №4/1 від 09.12.2014 року. Передачу майна сторони обумовили за актом приймання-передачі, який має бути складений не пізніше 01.06.2015 року.
Також вказаною угодою сторони обумовили припинення дії договору оренди обладнання №4 від 01.09.2014 року, з моменту набрання сили договору купівлі-продажу №4/1 від 09.12.2014 року, тобто з 01.06.2015 року (п.9.1 договору).
01.06.2015 року за актом приймання-передачі ТОВ «Магістраль-Юг» передало, а ТОВ «НТРЗ» отримало обладнання Домкрати ДТ-40 Т в кількості 22 шт. за ціною 50 тис. грн.
Таким чином, апелянт наполягає, що починаючи з 01.06.2015 року, договір оренди №4 від 01.09.2014 року припинив свою дію.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що додаткові докази не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки відповідачем не обґрунтовано неподання зазначених доказів в суді першої інстанції.
Крім того, позивач категорично заперечує факт укладання договору купівлі-продажу, та зазначає що питання про укладення спірного договору розглядається господарським судом Миколаївської області з межах справи №915/922/16, зокрема, шляхом призначення судової експертизи.
Отже, позивач просив зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили удовим рішенням по справі № 915/922/16, предметом розгляду якої є повернення майна після розірвання договору оренди №4 від 01.09.2014 року.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 року апеляційне провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 915/922/16.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року поновлено провадження у справі, у зв'язку з тим, що 22.03.17 року по справі №915/922/16 Одеським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою залишено без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 08.02.17 року.
Представник позивача в судове засідання 11.05.2017 року не з'явився, хоча був повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.
Апеляційний суд враховує обмежений строк розгляду апеляційних скарг на рішення суду, а також те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, тому вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.
Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час апеляційного перегляду, між сторонами у справі укладено договір оренди обладнання від 01.09.2014 р. № 4, згідно умов якого ТОВ “Магістраль-Юг” (орендодавець) передає в оперативну оренду, а ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” (орендар) приймає у тимчасове оплатне користування домкрати ДТ-40 Т (обладнання) у кількості 22 штук для виконання робіт та зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату в сумі 108 грн. за один домкрат у місяць, а всього 2376 грн. щомісячно, на розрахунковий рахунок орендодавця до 20-го числа місяця, наступного за місяцем оренди.
Вступ орендаря у користування обладнанням наступає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі орендованого обладнання, який є невід'ємним додатком до договору (абз. 1 ч. 2, абз. 7 ч. 4 договору).
Обладнання вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, не у гіршому стані, ніж на момент передачі його в оренду (абз. 3 ч. 2 договору).
Сторонами погоджено, що даний договір діє з 01.09.2014 р. до 31.12.2015 р. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди. Зміна або розірвання договору може мати місце за згодою сторін та розглядається на протязі 10 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін до договору не допускається.
Дія договору припиняється у випадку закінчення строку договору, знищення об'єкту оренди, або достроково за згодою сторін, або за рішенням суду (ч. 6 договору).
На виконання умов договору ТОВ “Магістраль-Юг” передано ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” вказане у договорі обладнання за актом прийому-передачі від 01.09.2014 р. № 1 (а.с.12).
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав про те, що у період з вересня 2014 року по червень 2015 року відповідач здійснював орендні платежі, а починаючи з червня 2015 року припинив їх здійснювати, внаслідок чого станом на 01.07.2016 р. за ним утворилась заборгованість у розмірі 30888 грн. (2376 грн. * 13 міс.)
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судова колегія враховує те, що представник відповідача не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції, однак розгляд справи не відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача, тому вважає за можливе прийняти надані ним до апеляційної скарги докази, в підтвердження правової позиції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 09.12.2014 року між ТОВ «Магістраль-Юг» (продавець) та ТОВ «НТРЗ» (покупець) укладено договір №4/1 купівлі-продажу обладнання, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати майно, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити його вартість в порядку, передбаченому умовами даного договору - домкрати ДТ-40 Т у кількості 22 шт. вартістю 50 000 грн.
Відповідно до п.4.1 договору, право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі майна.
Пунктами 8.1, 9.1 сторони погодили, що даний договір вступає в силу з 01 червня 2015 року та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Після вступу в силу даного договору, припиняє свою дію договір оренди №4 від 01.09.2014 року, і припиняються правовідносини по оренді майна.
Згідно п.10 договору, сторони зобов'язуються в строк не пізніше 01.06.2015 року передати майно по акту приймання-передачі в повному обсязі та в робочому стані.
01.06.2015 року за актом приймання-передачі ТОВ «Магістраль-Юг» передало, а ТОВ «НТРЗ» отримало обладнання Домкрати ДТ-40 Т в кількості 22 шт. за ціною 50 тис. грн.(а.с.59)
Договір купівлі-продажу та акт приймання - передачі майна від 01.06.2015 до Договору купівлі-продажу від імені ТОВ “МАГІСТРАЛЬ-ЮГ” підписані директором ОСОБА_2, ці документи містять відтиски печаток сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв'язку з невиконанням умов договору ТОВ “Магістраль-Юг” звернулось до ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” з повідомленням від 14.07.2014 р. № 294 про відмову від договору оренди, яке також містить вимоги про повернення орендованого майна орендодавцю та сплату заборгованості з орендної плати у загальній сумі 30888 грн.. Направлення вказаного повідомлення орендарю підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення до цінного листа від 10.08.2016 р. з відповідною відміткою поштового відділення, а також фіскального чеку від 10.08.2016 р. ФН 300048121 (а.с. 14).
Разом з тим, у відповіді № 77 від 28.07.2016 на вказаний лист відповідач зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу № 4/1 від 09.12.2014 він є власником домкратів ДТ-40Т в кількості 22 шт., а тому вимоги позивача про відмову від договору оренди у зв'язку з наявністю вказаної заборгованості з орендної плати та про повернення орендованого майна задоволенню не підлягають. Крім того, у даній відповіді відповідач також просив позивача виставити рахунок на оплату відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу із зазначенням розрахункового рахунку, на який відповідач повинен перерахувати грошові кошти в сумі 50000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2017 по справі №915/922/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “МАГІСТРАЛЬ-ЮГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозоремонтный завод” про зобов'язання відповідача повернути домкрати ДТ-40 у кількості 22 штуки відмовлено повністю.
В рамках судового розгляду у справі №915/922/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (25006, м. Кіровоград, вул. Вокзальна, 58). На вирішення вказаної експертизи були поставлені наступні питання:
- чи виконаний підпис у розділі 13 “ПОДПИСИ СТОРОН” у графі “ИСПОЛНИТЕЛЬ” ОСОБА_3 Павлов” в договорі № 4/1 купівлі-продажу обладнання від 09.12.2014 року ОСОБА_2 або іншою особою?
- чи виконаний підпис у графі “УТВЕРЖДАЮ Продавец ООО “Магистраль-Юг” ОСОБА_4” в Акті від 01.06.2015 року приймання-передачі майна за договором № 4/1 від 09.12.2014 року ОСОБА_2 або іншою особою?
Згідно висновку експерта № 214 від 16.12.2016 підписи на вищезазначених документах від імені ОСОБА_2 виконані самим ОСОБА_2.
Також в рамках розгляду справи №915/922/16 встановлено, що спірне обладнання (Домкрати ДТ-40Тт у кількості 22 шт.) оприбутковано ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” у бухгалтерському обліку.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про перехід до ТОВ “Николаевский тепловозоремонтный завод” права власності на спірне майно за Договором купівлі-продажу від 09.12.2014 № 4/1 та актом приймання - передачі майна від 01.06.2015.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2017 по справі №915/922/16 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 року набрали законної сили.
Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судова колегія вважає встановленим та доведеним належним чином факт чинності договору купівлі-продажу від 09.12.2014 № 4/1 та акту приймання - передачі майна від 01.06.2015, за якими домкрати ДТ-40 у кількості 22 штуки правомірно перейшли у власність ТОВ «НТРЗ» з 01.06.2015 року.
Доказів протилежного позивачем не наведено.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за спірне обладнання за період з липня 2015 року по липень 20176 року, оскільки в цей період майно вже належало відповідачу на праві власності.
Підсумовуючи вищевикладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді, та підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.99, п.2 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозремонтный завод” задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2016 року по справі №915/923/16 скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Магистраль-Юг” відмовити.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 15.05.2017 року
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя В.А. Лисенко
Суддя Н.В. Ліпчанська