донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.05.2017р. справа №905/132/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 (за довіреністю №1018 від 12.12.2016р.);
від відповідача:не з'явися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро
на рішення господарського суду Донецької області
від27.03.2017р. (повний текст підписано 27.03.2017р.)
по справі№905/132/17 (суддя Матюхін В.І.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро
до Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, м.Торецьк Донецької області
простягнення 104286,08грн.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, м.Торецьк Донецької області (Відповідач) про стягнення 104286,08грн. заборгованості за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. (повний текст підписано 27.03.2017р.) у справі №905/132/17 у задоволенні позовних вимог було відмовлено з мотивів ненадходження субвенції з Державного бюджету на розрахунковий рахунок головного розпорядника коштів для відшкодування витрат за фактично надані пільгові послуги зв'язку громадянам, які мають право на це згідно з п.5 ст.51, ст.102 Бюджетного кодексу України.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. у справі №905/132/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає помилковий висновок суду про те, що відсутність державного фінансування не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплатити кошти за надані послуги. Окрім того, на думку апелянта, Відповідачем не було надано жодних доказів як щодо відсутності бюджетних надходжень на відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, так і вчинення певних дії (направляння листів, звернень та ін.) щодо виділення коштів для погашення заборгованості, яка утворилась.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф і ОСОБА_3
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 15.05.2017р. об 09.10.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Скаржника у судове засіданні 15.05.2017р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу, наголошуючи на визнання факту заборгованості Відповідачем та існуючого судову практику Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини відносно оцінки питання відсутності бюджетного фінансування.
Представник Відповідача у судове засідання 15.05.2017р. не з'явився, надав через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення останнього з матеріалами розглядуваної справи та написання відзиву, мотивоване неотриманням ним копії апеляційної скарги від Позивача. Розглянувши означене клопотання, та враховуючи наявність в матеріалах справи доказів надсилання Відповідачу копії апеляційної скарги з додатками (а.с.128,129), визнання явки Відповідача не обов'язковою, та завчасність повідомлення про судовий розгляд, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні означено клопотання та можливість розгляду справи по суті, адже не реалізація особою передбачених ст.22 Господарського процесуального кодексу України прав не може перешкоджати встановленню правової визначеності у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 22.01.2015р. між Департаментом соціального захисту населення Торецької (на той час Дзержинської) міської ради (Головний розпорядник коштів) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (Виконавець) був укладений договір на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг (Договір - а.с.а.с.8-10), предметом відповідно до п.1.1 якого є відшкодування витрат за рахунок субвенцій з державного бюджету за надані пільгові послуги громадянам, які мають таке право згідно з п.5 ст.51 та ст.102 Бюджетного кодексу України, на підставі отриманих розрахунків від підприємства.
Строк дії означеного договору, відповідно до п.4.2 договору, становить до 31.12.2015р. Сторони також домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли згідно з 01.01.2015 (п.5.2 договору).
В розділі 3 укладеного договору було встановлено обов'язки сторін, зокрема:
Головний розпорядник коштів зобов'язаний:
- здійснювати персоніфікований облік отримувачів за видами пільг згідно з діючим законодавством;
- до останнього дня місяця провести перевірку інформації по наданих Виконавцем документах та зареєструвати інформацію в управлінні Державної казначейської служби;
- до 4 числа підписати двосторонні акти звіряння кредиторської заборгованості за надані Виконавцем послуги на суму, зареєстровану в управлінні Державної казначейської служби;
- у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків, суми, яка підлягає відшкодуванню, розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не здійснювати розрахунки, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення інформації;
- своєчасно, згідно з п.2.2 договору, проводити розрахунки за фактично надані послуги, по мірі надходження коштів.
В свою чергу, Виконавець зобов'язаний:
- здійснювати облік пільгової категорії громадян, які користуються послугами зв'язку;
- надати послуги пільговій категорії населення за рахунок власних коштів згідно із затвердженими діючим законодавством тарифами, з наступним відшкодування з державного бюджету;
- після проведення розрахунків з департаментом соціального захисту населення, здійснювати облік прийнятої до розрахунку суми по кожному пільговику;
- щомісячно по 25 число (у грудні - по 20 число) в електронному вигляді та на паперових носіях надавати списки осіб пільгової категорії громадян, які користуються даним видом послуг;
- щомісячно, до 3 числа місяця, наступного за звітним, надати акти звіряння кредиторської заборгованості за надані послуги.
Згідно з п.2.1. договору, відшкодування витрат за надані послуги здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік
Окрім того, відповідно до п.2.2. договору, відшкодування Головним розпорядником коштів фактично наданих послуг проводиться по мірі надходження коштів з державного бюджету, які перераховуються на поточні рахунки Виконавця протягом 5-ти банківських днів з дня їх надходження.
Таким чином, на виконання умов укладеного договору, Позивачем з січня по грудень 2015р. було надано Відповідачу послуги зв'язку (користування телефонами) пільговим категоріям населення, що підтверджується підписаними з обох сторін актами звіряння заборгованості (а.с.а.с.12-18) на загальну суму 104286,08грн.
Між тим, з урахуванням заборгованості за попередні періоди, Відповідач мав перерахувати Позивачеві суму у розмірі 146372,96грн., проте останній перерахував лише 42086,88грн. Таким чином, відшкодування витрат за надані протягом 2015 року послуги зв'язку (на пільгових умовах) було здійснено не в повному обсязі.
З огляду на несплату Відповідачем означеної суми заборгованості, Позивач звернувся до останнього з листом №09 від 03.02.2017р. (а.с.а.с.44,45) про термінову сплату такої заборгованості на визначений ними рахунок.
З пояснень Відповідача вбачається, що станом на 01.01.2016р., заборгованість держаного бюджету за 2015р. становить 104610,81грн., у тому числі отриманого «Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» 104286,08грн. Вказана заборгованість зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України в м. Дзержинськ, що підтверджується копією форми №7д, №7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (а.с.а.с.104,105)
В свою чергу, листом №31-09010-16-16/24984 від 31.08.2016р. Міністерства фінансів України, за розглядом листа Позивача, повідомило, що Державним бюджетом України на 2016 рік субвенцію на відшкодування таких витрат не передбачено, тому надання пільг може бути здійснено місцевими органами виконавчої влади за рахунок місцевих бюджетів. (а.с.60)
З огляду на несплачену наразі Відповідачем - Департаментом соціального захисту населення Торецької міської ради, заборгованості в розмірі 104286,08грн. за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг за період з січня по грудень 2015р., Позивач - Публічне акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернувся з відповідними позовними вимогами до суду.
Господарський суд Донецької області, враховуючи відсутність субвенції з Державного бюджету України для відшкодування витрат за фактично надані пільгові послуги зв'язку громадянам, та у зв'язку з ненастанням терміну оплати, враховуючи п.2.2 договору, відмовив у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває в залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг, який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Закону України «Про телекомунікації», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р. (Правила №295), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (Порядок №256), положеннями законодавства в бюджетній сфері, а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача до примусової компенсації витрат на відшкодування наданих послуг зв'язку (користування телефонами) пільговим категоріям населення на загальну суму 104286,08грн. за період з січня по грудень 2015р. за договором №11 від 22.01.2015р.
Проаналізувавши обставини справи, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями п.3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації» та п.63 Правил №295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій (яким є Позивач) відповідно до законодавства України, що також узгоджується зі ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
В свою чергу, в п.63 Правил №295 передбачено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
При цьому, п.2 Порядку №256, яким було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету, встановлює, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (Департамент соціального захисту населення Торецької міської ради, в розумінні п.3 означеного Порядку) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, жодним з означених нормативно-правових актів не передбачено обмежень з надання пільгових послуг в разі відсутності відповідного фінансування, так само як і право на компенсування витрат за надані послуги зв'язку (як у даному випадку) виникає безпосередньо на підставі закону та не залежить від здійснення такого фінансування.
Окрім того, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. та «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., що також узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду України по справі №11/446 від 15.05.2012р., справі №3-28гс12 від 15.05.2012р., а також постановою №905/2358/16 від 22.03.2017р., копія якої була в додатках до апеляційної скарги. Колегія суддів, досліджуючи зміст означених судових актів, дійшла висновку про співпадіння фактичних обставин цих справ із розглядуваної в контексті прив'язування розрахунків до бюджетного фінансування, з урахуванням чого не вбачає підстав для незастосування означених правових позицій згідно вимог ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України визначає, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. При цьому, апеляційний суд зауважує, що і послуги населенню, і витрати Позивача з їх надання надавалися та мали бути здійснені відповідно у 2015р. Відтак, подальше не закріплення субвенцій на фінансування надання пільг у Державному бюджеті України на 2016р. не впливає на факт виникнення відповідної заборгованості перед Позивачем і не може позбавляти його права на набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., покладаючи його у залежність від подальших дій законодавця - адже юридична підстава для існування означеного права (виконані умови договору в контексті наведених приписів Бюджетного кодексу України) наразі не скасована.
Враховуючи наведене, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг за період з січня по грудень 2015р. в загальній сумі 104286,08грн.
Більш того, зі звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) та звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д, №2м) (а.с.а.с.104-107) вбачається, що означена сума заборгованості перед Позивачем була зареєстрована в Державній казначейській службі та була запланована на 2015р.
Таким чином, враховуючи наведене та допущені місцевим судом порушення норм матеріального права, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, наслідком чого є необхідність скасування переглядуваного рішення із прийняттям нового - про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в повному обсягу, що в світлі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок Відповідача судових витрат як за подання позову, так і за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро на рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. (повний текст підписано 27.03.2017р.) у справі №905/132/17 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. (повний текст підписано 27.03.2017р.) у справі №905/132/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення по справі №905/132/17, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро до Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, м. Торецьк Донецької області про стягнення 104286,08грн. заборгованості задовольнити в повному обсязі.
4. Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд.1, ідентифікаційний код 26000411) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_6, буд.18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська буд.26, ідентифікаційний код 25543196) заборгованість в сумі 104286,08грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1564,20грн.
5. Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд.1, ідентифікаційний код 26000411) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_6, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська буд.26, ідентифікаційний код 25543196) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1720,72грн.
6. Доручити Господарському суду Донецької області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
7. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О. Попков
Судді: Л.Ф. Чернота
ОСОБА_3
Надрук. 5 примірників: 1,2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСДО, 5- ДАГС