12.05.2017 р. Справа № 914/1876/16
За заявою: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг”, м. Львів
про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.2016р.
у справі №: 914/1876/16
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Е”, м. Київ
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг”, м. Львів
про: стягнення заборгованості в сумі 27 451,05 грн.
Головуючий суддя Ділай У.І.
Суддя Петрашко М.М.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар Климишин Ю.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від заявника: ОСОБА_2- директор
На розгляд Господарського суду Львівської області 12.04.2017р. надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг”вих.№12/04/17 від 12.04.2017р.(вх. №1700/17 від 12.04.2017р.) про розстрочку виконання рішення суду від 16.11.2016р. у справі № 914/1876/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Е” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг” про стягнення заборгованості в сумі 27 451,05 грн.
Рішення у вказаній справі було прийнято Господарським судом Львівської області у складі колегії суддів Кітаєвої С.Б. (головуючий), суддів Петрашка М.М. та Мазовіти А.Б. Однак, враховуючи те, що станом на дату надходження заяви (12.04.2017р.) суддя Кітаєва С.Б. перебувала у відпустці, заяву за наслідками проведеного автоматизованого розподілу справ було передано для розгляду судді Сухович Ю.О.
Ухвалою від 13.04.2017р. (у складі колегії суддів Сухович Ю.О., Петрашка М.М. та Мазовіти А.Б.) розгляд вказаної заяви призначено на 24.04.2017р.
У зв'язку з відпусткою по вагітності та пологах судді Сухович Ю.О. та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи №914/1876/16 Розпорядженням №334 від 21.04.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №914/1876/16.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2017р. у справі №914/1876/16 головуючим суддею визначено суддю Ділай У.І., у складі суддів Петрашко М.М., Мазовіта А.Б.
Ухвалою суду від 24.04.2017р. прийнято до розгляду заяву ТзОВ “Львівський будівельний холдинг” про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.2016р. у справі №914/1876/16, в складі колегії: головуючий суддя - Ділай У.І., судді Мазовіта А.Б., Петрашко М.М. Розгляд заяви призначено на 03.05.2017р.
У зв'язку з відпусткою судді Мазовіти А.Б. здійснено зміну складу колегії. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначено новий склад колегії, а саме головуючий суддя - Ділай У.І., судді Гоменюк З.П., Петрашко М.М.
Ухвалою суду від 03.05.2017р. прийнято до розгляду заяву ТзОВ “Львівський будівельний холдинг” про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.2016р. у справі №914/1876/16, в складі колегії: головуючий суддя - Ділай У.І., судді Гоменюк З.П.., ОСОБА_3 Розгляд заяви призначено на 11.05.2017р.
Позивач у судове засідання 11.05.2017р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та не виконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.
У судовому засіданні 11.05.2017р. представник відповідача (заявника) підтримав вказану заяву, просив її задоволити, а також подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.11.2016р. позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Е” до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг” задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача 1442,67 грн. 3% річних, в сумі 3998,35 грн. інфляційних втрат, 14 503,28 грн. пені, 1001,17 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. рішення господарського суду Львівської області від 16.11.2016 залишено без змін.
07.03.2017р. на примусове виконання вищевказаного рішення судом видано наказ.
12.04.2017р. на адресу суду надійшла заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 16.11.2016р. у справі № 914/1876/16.
Як зазначено у заяві про розстрочку виконання рішення, товариство має намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. Проте, на даний час склалися обставини, що ускладнюють виконання такого рішення суду, а саме важкий матеріальний стан товариства, що пов'язаний з тимчасовими збитками у господарській діяльності.
При цьому, відповідач покликається на складну економічну ситуацію в країні та відсутність належного фінансування, внаслідок чого контрагенти відповідача систематично порушують свої зобов'язання щодо оплати за актами виконаних робіт, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем та іншими контрагентами.
За твердженням відповідача, усі кошти, які знаходяться у товариства, вистачає виключно на виплату заробітної плати своїм працівникам, а також сплату, податків, зборів.
В підтвердження зазначеного, заявник долучив фінансові звіти суб'єкта малого підприємства на 30 вересня 2016 року та 31 грудня 2016 року, відповідно до, яких кредиторська заборгованість товариства становить 32 353 100,00 грн., дебіторська заборгованість товариства становить 19 264 900,00 грн., чистий дохід товариства за 12 місяців 2016р. склав 450 300,00 грн.
На думку заявника, затримка у виконанні ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» своїх зобов'язань з оплати, зумовлена об'єктивними обставинами.
Відповідач вважає, що у випадку арешту його рахунків та майна, заблокується його господарська діяльність, що може призвести до повного невиконання своїх боргових зобов'язань перед позивачем і в подальшому до банкрутства підприємства. А також, відбудеться затримання у виплаті заробітної плати робітникам або навіть звільнення, у зв'язку із зупинкою виробничої діяльності товариства, оскільки, виконання рішення у теперішньому часі не дасть можливості виконати зобов'язання щодо виплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.
Відтак, ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» просить розстрочити виконання рішення протягом 6 (шести) місяців, кожного місяця часткова сплата боргу має становити 3 490,91 грн.
При прийнятті ухвали суд виходив із наступного.
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Також, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом. Вказана заява розглядається за правилами ГПК України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені ст. 121 ГПК України.
Крім того, у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.
Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Розстрочка має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Заявником не подано будь-яких доказів на обґрунтування розстрочки виконання рішення суду, не підтверджено жодних обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали виконання рішення суду. Наведені у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду.
Пояснення заявника щодо відсутності коштів на оплату заборгованості судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.
Зазначені відповідачем (заявником) в заяві обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам при яких надається розстрочка виконання рішення. Відповідачем не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Останнім також не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для розстрочки виконання рішення в спірному випадку.
Фактично обставини, на які заявник (відповідач) посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Наявність скрутного фінансового становища підприємства станом на час звернення із заявою до суду не підтверджено належними та допустимими доказами.
Зважаючи на вказане, у суду відсутні підстави застосування права на розстрочку виконання рішення.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг” розстрочку виконання судового рішення від 16.11.2016р. у справі № 914/1876/16 відмовити.
Суддя Ділай У.І.
Суддя Петрашко М.М.
Суддя Гоменюк З.П.