Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 7-44-62
"10" травня 2017 р. Справа № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б)
КРЕДИТОР: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
43000, АДРЕСА_1
БОРЖНИК: Закрите акціонерне товариство «Бахмачконсервмолоко»
16500, м. Бахмач Чернігівської області, вул. Перемоги, 13
про визнання боржника банкрутом
Суддя А.С.Сидоренко
Представники учасників провадження у справі про банкрутство:
від кредиторів: Альошин В.О. - предст. ТОВ «Глобинський маслосирзавод», дов. б/н від 26.04.2017р. (в судовому засіданні 04.05.2017р.)
від боржника: Юдицький О.В. - ліквідатор
Ухвала виноситься після перерв, оголошених в судових засіданнях з 04.05.2017р. по 10.05.2017р. та 10.05.2017р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006р. порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009р. боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010р. скасовано, матеріали справи передано на розгляд до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011р. скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011р., припинено повноваження ліквідатора ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» арбітражного керуючого Стук І.М., матеріали справи направлено до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.04.2015р. достроково припинено виконання арбітражним керуючим Мурзою А.М. повноважень ліквідатора ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», обов'язки останнього покладено на арбітражного керуючого Юдицького О.В.
06 липня 2015 року, в межах справи про банкрутство закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко», до господарського суду Чернігівської області надійшла заява ліквідатора Юдицького О.В. від 01.07.2015р. № 02-01/9486/21-45б, згідно якої заявник просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський маслозавод» (код 00446799, юридична адреса: вул. Гагаріна, 3, м. Глобине, Полтавської обл., 39003) повернути закритому акціонерному товариству «Бахмачконсервмолоко» (код 00418188, юридична адреса: вул. Перемоги, 13, м. Бахмач, Чернігівської обл., 16500) набуте без достатньої правової підстави майно, а саме: масло вершкове «Селянське» ГОСТ-3791 в кількості 5 980 кг, в ящиках картонних ПН-87 в кількості 299 на загальну суму 54 418,00 грн., які були отримані ВАТ «Глобинський маслозавод» з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в процедурі розпорядження майном ЗАТ «Бахмачконсервмолоко».
В обґрунтування поданої заяви ліквідатор Юдицький О.В. зазначає, що вищевказане майно було поставлено ВАТ «Глобинський маслозавод» (правонаступником якого є ТОВ «Глобинський маслозавод») в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» на суму 54 418,00 грн. під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів без погодження з арбітражним керуючим Барбаровим О.Ю., який виконував повноваження розпорядника майна боржника.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.07.2015р. (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р.) відмовлено у прийнятті заяви ліквідатора закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» Юдицького О.В. про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський маслозавод» повернути закритому акціонерному товариству «Бахмачконсервмолоко» набуте без достатньої правової підстави майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 08.07.2015р. щодо розгляду заяви ліквідатора Юдицького О.В. про зобов'язання повернути набуте без достатньої правової підстави майно у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) скасовано; справу № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута Юдицького О.В. про зобов'язання ТОВ «Глобинський маслозавод» повернути ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» набуте без достатньої правової підстави майно передано на розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.01.2016р. (том 45, а.с. 91 - 92) заява ліквідатора Юдицького О.В. була прийнята, приєднана до матеріалів справи та призначена до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.02.2016р. (том 50, а.с. 145 - 147) здійснено заміну відкритого акціонерного товариства «Глобинський маслозавод» його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Глобинський маслосирзавод».
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016р. провадження у справі в частині розгляду заяви ліквідатора було зупинено, а ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.04.2017р. - поновлено, розгляд заяви ліквідатора призначено на 04.05.2017р.
В судовому засіданні 04.05.2017р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 10.05.2017р.
За клопотаннями представника боржника, які були задоволені ухвалами господарського суду Чернігівської області від 19.04.2017р. та від 03.05.2017р., судові засідання 04.05.2017р. та 10.05.2017р. були проведені в режимі відеоконференції.
З відзиву ТОВ «Глобинський маслосирзавод» на заяву ліквідатора Юдицького О.В. (б/н від 03.01.2016р., том 50, а.с. 121 - 125) вбачається, що кредитор вважає вимоги останнього незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, кредитор просить суд застосувати позовну давність.
В поясненнях (б/н від 16.01.2016р.) до відзиву на заяву (том 57, а.с. 29 - 30) ліквідатора Юдицького О.В. кредитор не погодився з позицією останнього щодо початку перебігу строку позовної давності з моменту, коли ліквідатор дізнався про вчинення боржником та кредитором відповідних дій щодо передачі товару.
Додатково кредитор зазначив, що оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.) (ч. 13 ст. 13) не передбачений механізм (спосіб) погодження з розпорядником майна дій щодо укладення договорів керівником або органом управління в частині розпорядження майном боржника в процесі банкрутства та зважаючи на обізнаність арбітражного керуючого Барбарова О.Ю. про юридичний факт передачі товару та невчинення ним жодних дій, спрямованих на його повернення, можна зробити висновок про погодження останнім факту передачі товару у формі мовчазної згоди.
Учасники провадження у справі про банкрутство належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора, однак не скористалися своїм процесуальним правом (окрім боржника та ТОВ «Глобинський маслосирзавод») на участь в судових засіданнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника кредитора та ліквідатора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2006р. відкритим акціонерним товариством «Глобинський маслозавод» подана заява (від 19.05.2006р. № 747) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 54 375,60 грн. (том 1, а.с. 93). Як на підставу виникнення права кредиторської вимоги кредитор посилався на укладені між ним та боржником договори купівлі - продажу б/н від 11.10.2005р. та № 3/01-06 від 03.01.2006р.
Боржник не погодився із заявою про визнання кредиторських вимог, оскільки у період з 05.05.2006р. по 31.10.2006р. між сторонами був проведений розрахунок шляхом відпуску готової продукції на суму 54 418,00 грн., у зв'язку з чим відповідна заборгованість була погашена в повному обсязі (відзив на заяву б/н б/д) (том 5, а.с. 58). На підтвердження даного факту боржником були подані належним чином засвідчені копії видаткової накладної № БМ-0003576 від 12.07.2006р. на суму 54 418,00 грн. та довіреності серії ЯМВ № 581014 від 12.07.2006р. на отримання цінностей (масло селянське в кількості 5980 кг), виданої на ім'я ОСОБА_7 (том 5, а.с. 118 - 120).
23.11.2006р. кредитором була подана заява (від 20.11.2006р. № 1578) (том 5, а.с. - 121) про відкликання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 54 375,60 грн. у зв'язку з проведенням 12.07.2006р. повного розрахунку.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.11.2006р. по справі № 9/134б про визнання ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» банкрутом, зокрема задоволено заяву кредитора про відкликання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 54 375,60 грн. (фактично відмова від заяви), у зв'язку з чим останні не були включені до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007р. вказана вище ухвала суду від 24.11.2006р. була скасована, зокрема в частині порядку розгляду та визнання вимог конкурсних кредиторів.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.07.2008р. по справі № 9/134б/51б/39б про визнання ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» банкрутом визнані, зокрема, вимоги ВАТ «Глобинський маслозавод» до боржника в розмірі 54 375,60 грн.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.) (надалі - Закон про банкрутство), ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно ст. ст. 1, 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з системного аналізу положень Закону, мораторій поширює свою дію на зобов'язання боржника, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто, мораторій підлягає застосуванню до конкурсної заборгованості та не поширюється на поточну заборгованість боржника перед кредиторами.
Закон забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
Відповідний висновок зроблений Вищим господарським судом України в постанові від 05.06.2007р. по справі № 9/134б.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно абз. 2 п. 39 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 ЦК.
Враховуючи наведене вище, боржник не мав правових підстав для проведення повного розрахунку з конкурсним кредитором в процедурі розпорядження майном та у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (починаючи з 17.04.2006р.) шляхом передачі 12.07.2006р. спірного майна кредитору; відповідні дії боржника порушують права та законні інтереси інших кредиторів, а також встановлений Законом про банкрутство порядок погашення вимог кредиторів.
Таким чином, вимога ліквідатора Юдицького О.В. щодо зобов'язання ТОВ «Глобинський маслосирзавод» повернути ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» набуте без достатньої правової підстави майно є обґрунтованою і такою, що базується на приписах чинного законодавства України.
В той же час, як було вказано вище, ТОВ «Глобинський маслосирзавод» у відзиві на заяву ліквідатора просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні заяви.
Ліквідатор Юдицький О.В. заперечив проти можливості застосування позовної давності, посилаючись, при цьому, на п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України щодо зупинення перебігу позовної давності у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253 - 255 Цивільного кодексу України.
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на те, що правочин (передача товару від боржника кредитору) був вчинений 12.07.2006р., строк позовної давності сплив 12.07.2009р., а подання ТОВ «Глобинський маслосирзавод» заяви про застосування позовної давності є підставою для її застосування судом і для відмови у задоволенні заяви ліквідатора Юдицького О.В.
Посилання ліквідатора Юдицького О.В. на п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, судом відхиляється.
Згідно цієї правової норми, перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Таким чином, з дня введення у справі про банкрутство мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог конкурсних кредиторів (в т.ч. і ТОВ «Глобинський маслосирзавод»).
Однак, дана правова норма не поширюється на вимоги ліквідатора банкрута про повернення конкурсним кредитором майна отриманого з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в процедурі розпорядження майном ЗАТ «Бахмачконсервмолоко».
Керуючись ст ст. 92, 257, 261, 267, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 24, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» Юдицького О.В. від 01.07.2015р. № 02-01/9486/21-45б про зобов'язання вчинити дії.
Копії цієї ухвали надіслати ліквідатору банкрута Юдицькому О.В. та кредиторам: товариству з обмеженою відповідальністю «Глобинський маслосирзавод» (39000, м. Глобино Глобинського р-ну Полтавської обл., вул. Гагаріна, 3), приватному підприємству «Білоножко» (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7) та товариству з обмеженою відповідальністю «Нова економічна політика» (02140, м. Київ, проспект П.Григоренка, 39-В, кв. 31; адреса для листування: 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7).
Суддя А.С. Сидоренко