Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2017 р.Справа № 922/1211/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.
розглянувши справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа
до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Мерефа
про стягнення коштів у розмірі 2 162,11 грн.
за участю представників:
позивача - Левченко Р.В., за дов. № 1 від 26.01.2017 року
відповідача - не з'явився
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення 2 162,11 грн. передплати за договором купівлі-продажу № ВР 0002 від 25 лютого 2014 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором № ВР 0002 купівлі-продажу та надання монтажних послуг від 25 лютого 2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1211/17 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 10 травня 2017 року.
Судом долучено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від представника позивача, а саме супровідним листом пакет документів (вх. № 14657 від 10 травня 2017 року).
В призначене судове засідання 10 травня 2017 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав; про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою поштової установи "через не запит" (арк. спр. 32-35).
Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 62472, Харківська обл., АДРЕСА_1, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали.
Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи
Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.
В судовому засіданні 10 травня 2017 року представник позивача не виявив наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
25 лютого 2014 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір № ВР 0002 купівлі-продажу та надання монтажних послуг.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.4, 1.1.5, 1.1.6 договору, у відповідності до умов даного договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, передбачені п.п. 1.1.1 - 1.1.5 даного договору, а замовник зобов'язується прийняти результат наданих послуг та оплатити їх у встановлений договором термін. Виконавець зобов'язується прийняти від замовника замовлення на ремонт секційних воріт та доп. матеріали, в подальшому - вироби: вироби -ремонт секційних воріт 4125*5335, колір - білий, кількість - 1 шт.; цепний редуктор, кількість - 1 шт.; редукторний ланцюг - 4 м.п. Забезпечити виготовлення, доставку та монтаж виробу на протязі 30 робочих днів з моменту внесення платежу. Встановити виріб належним чином за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Леоновська, 84 "А". Виконати додаткові роботи налаштування воріт та встановлення редуктора. Замовник зобов'язаний здійснити всі необхідні дії, які забезпечують приймання виробу та робіт по його монтажу, підписати акт здавання-приймання виконаних робіт. Загальна ціна даного договору складає 2 162,11 грн., згідно РФ-0002/14. Замовник вносить оплату в розмірі 100% від загальної вартості (п. п. 2.1, 2.2 договору). Роботи вважаються виконаними виконавцем в повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.3 договору). У випадку порушення підрядником строків виконання робіт з його вини більш ніж на 35 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору. В такому випадку підрядник зобов'язаний на протязі 3-х календарних днів з моменту відповідної відмови замовника повернути замовнику усю суму отриману від нього передплати, за виключенням суми на яку роботи вже виконані (п. 4.4 договору). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.3 договору).
12 травня 2014 року позивачем на виконання вище вказаних умов договору було перераховано на рахунок відповідача 2 162,11 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (арк. спр. 12).
05 лютого 2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 47/23/25-01, відповідно до якого позивач повідомив відповідачу про односторонню відмову від договору (на підставі п. 4.4 договору) та вимагав в строки, передбачені договором, здійснити повернення суми отриманої передплати у розмірі 2 162,11 грн.
Втім, як вказує позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за договором № ВР 0002 купівлі-продажу та надання монтажних послуг від 25 лютого 2014 року не виконав, суми попередньої оплати в добровільному порядку не повернув, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).
За внормованими приписами ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6 та 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору підряду, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.
В силу приписів ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частинами 1 та 3 статті 843 ЦК України передбачено, що договір підряду визначає ціну роботи (яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу) або способи її визначення. Строк виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). Тотожнім є за змістом й вимога ч. 1 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання підлягає виконанню у визначений в зобов'язанні строк (термін) його виконання.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Водночас, згідно змісту ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; а також має право відмовитись від договору у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме невиконання відповідачем робіт в строки, передбачені п. 1.1.2 договору № ВР 0002 купівлі-продажу та надання монтажних послуг від 25 лютого 2014 року, з огляду на перерахуванням позивачем на рахунок відповідача 12 березня 2014 року коштів у розмірі 2 162,11 грн. (з призначенням платежу - оплата за ремонт секційних воріт по дог. № ВР 0002 від 25 лютого 2014 року, рах. РФ - 0002/14 від 25 лютого 2014 року) суд дійшов висновку обґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2 162,11 грн., позовні вимоги є доведеними матеріалами справи та, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530, 627, 837, 843, 846, 849 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (62472, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, в тому числі з п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Леонівська, буд. 84-А, код ЄДРПОУ 329520620234, п/р 26002036392400 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 2 162,11 грн. передплати за договором № ВР 0002 купівлі-продажу та надання монтажних послуг від 25 лютого 2014 року та 1 600,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 12.05.2017 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/1211/17