Справа № 211/1417/17
Провадження № 2-а/211/97/17
іменем України
12 травня 2017 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліці, про скасування постанови про адміністративне стягнення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліці, про скасування постанови про адміністративне стягнення, обґрунтовуючи позовні вимоги таким.
15 березня 2017 року на неї було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Вважає, що постанова була складена з грубим порушенням порядку розгляду справи, який суперечить положенням рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 р., крім того, її було позбавлено можливості скористатись у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Просить суд визнати дії інспектора незаконними, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15.03.2017 року про накладення на неї адміністративного стягнення по ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 гривень, справу закрити.
Сторони у справі: позивача та відповідач надали заяви про розгляд справи в їх відсутність. Разом із заявою про розгляд справи за відсутності відповідача, були надані заперечення проти позову, де вказано, що інспектор роз'яснив позивачеві її права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з'ясував усі обставини справи і виніс постанову із накладенням на позивача адміністративного стягнення. Посилання позивача на неправомірність розгляду ним справи на місці зупинки автомобіля вважає безпідставними, оскільки інспектор, будучи посадовою особою органу поліції, вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення в порядку скороченого провадження безпосередньо на місці правопорушення, що не суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року, ч.6 ст.276 КУпАП, крім того було надано відеозапис із фактом порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до статті 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом, 15.03.2017 року інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Вербою Михайлом Анатолійовичем було винесено постанову відносно ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно вказаної постанови серії АР №734626, 15.03.2017 року о 09:17 годин в м.Кривий Ріг по вул.Січеславська, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Scoda Octavia A7, д/н НОМЕР_1, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надала дорогу пішоходам, які переходили проїжджу частину по нерегульованому переходу позначеному дорожним знаком 5.35.1,5.35.2, чим порушила п.18.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП.
Так, згідно п.18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст. 222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.1 ст.122 КУпАП в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
Положеннями ч.2 ст.276 КУпАП передбачено альтернативу у виборі місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП: за місцем його вчинення, обліку транспортного засобу або місцем проживання порушника.
Крім того, ч.6 ст.276 КУпАП передбачено можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення й в іншому місці.
Аналіз положень глави 22 КУпАП в системному зв'язку з положеннями глави 17 КУпАП вказує на неможливість ототожнення понять «місце вчинення адміністративного правопорушення» з місцем розгляду справи «на місці вчинення адміністративного правопорушення», які мають різне цільове спрямування та правовий зміст. Так, в контексті ст.276 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачає її розгляд за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення в межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, що також передбачено в п.2.4 рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року.
Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена постанова, була розглянута інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Вербою Михайлом Анатолійовичем як уповноваженою посадовою особою органу поліції безпосередньо на місці вчинення правопорушення, з попереднім роз'ясненням ОСОБА_2 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та встановленням всіх обставин вчинення інкримінованого їй правопорушення згідно ст.ст.251, 280 КУпАП.
За даних обставин суд приходить до висновку, що постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст.222, 258, 278, 280, 283 КУпАП та процесуального порядку, передбаченого розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року за №1376, а тому посилання позивача на її винесення з допущенням істотних порушень процесуального порядку є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Крім того, доводи позивача про те, що відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, є безпідставними та неаргументованими, оскільки вони ґрунтуються виключно на суб'єктивному тлумаченні рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року та суперечать положенням ст.ст.213, 222, 258, 276 КУпАП, які містять прямий імперативний припис щодо права уповноваженої посадової особи органу поліції безпосередньо на місці вчинення правопорушення виносити постанову в порядку скороченого провадження.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо суттєвості порушення її прав та створення неможливості їх реалізації в повному обсязі, виходячи з того, що позивачем не зазначено, які саме її права було порушено чи обмежено їх реалізацію з боку відповідача та в чому саме це полягало, враховуючи, що сам факт звернення позивача до суду з даним позовом є наслідком реалізації визначеного саме ст.268 КУпАП права на оскарження нею постанови по справі про адміністративне правопорушення, положення якої інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Вербою Михайлом Анатолійовичем були роз'яснені.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом був оглянутий диск з відеозаписом, на якому зафіксовано правопорушення позивача, внаслідок чого відповідачем винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 15.03.2017 року. Під час огляду також було встановлено, що позивач, керуючи автомобілем Scoda Octavia A7, дійсно, проїжджаючи нерегульований піщохідний перехід, на якому вже був пішохід і здійснював перехід проїжджої частини, в порушенні вимог п.18.1 ПДР України не вчинила дій щодо зменшення швидкості руху. З відео також вбачається, що позивач заздалегідь бачила пішохода, фактично не заперечувала того, що нею порушено ПДР України, однак зазначила, що не тільки вона є правопорушником, були і інші транспортні засоби, які вчинила так само, хоча їх не було зупинено співробітниками патрульної поліції.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що складена постанова про адміністративне правопорушення від 15.03.2017 року є законною, відповідає вимогам ст. ст. 251, 283 КУпАП та винесена по факту встановленого правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи ухвалення судом рішення на користь відповідача та звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП, в силу ч.5 ст.94 КАС України судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 17, ст. 160-163, 171-2 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліці, про скасування постанови про адміністративне стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д. М. Ніколенко