ЄУН 174/212/17
н/п 1-кп/174/47/2017
12 травня 2017 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря- ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
потерпілої- ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську кримінальне провадження № 12017040150000117 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Вільногірську Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, освіта базова вища, не працює, військовозобов'язаний, зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
ОСОБА_5 , 16 березня 2007 року, близько 19.00 год. прийшов до квартири, яку орендував разом із співмешканкою ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де під час перебування у вказаній квартирі у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону та телевізору, які знаходились у приміщенні даної квартири та належали гр. ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 17 березня 2017 року, близько 02.00 год., продовжуючи знаходитись у приміщенні вищевказаної квартири, впевнився, що ОСОБА_4 відпочиває та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Lenovo А-2800-d, білого кольору, імеі: НОМЕР_1 , вартістю 1034,40 грн., після чого, розуміючи, що не зможе викрасти телевізор, оскільки може бути поміченим власницею майна, з метою в подальшому повернутись на місце злочину, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Продовжуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , 17 березня 2017 року, близько 08.30 год., заздалегідь знаючи, що ОСОБА_4 немає вдома, повернувся до квартири АДРЕСА_3 де за допомогою свого ключа відчинив вхідні двері вказаної квартири, зайшов у середину, звідки продовжуючи діяти умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав телевізор марки «Сатурн» чорного кольору, вартістю 5167,33 грн., який також належить ОСОБА_4 , після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток у вказаному розмірі, а всього своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 6 197,73 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю і показав, що в середині березня 2017 р. прийшов з роботи додому, до квартири, яку на той час спільно орендували разом з ОСОБА_4 . Потім вирішив викрасти мобільний телефон та телевізор, які належали ОСОБА_4 . Близько 2 год. ночі взяв мобільний телефон потерпілої, пішов до ломбарду та заложив його за 300 грн., гроші витратив на власні потреби. Вранці, близько 08 год. 30 хв. повернувся до квартири, взяв телевізор та на таксі також відвіз його до ломбарду, де заложив за 2000 грн. Гроші також витратив на власні потреби. У вчиненому щиро кається. Заперечень по кваліфікації його дій, вартості викраденого не має.
Потерпіла ОСОБА_4 показала, що в середині березня 2017 р. її співмешканець ОСОБА_5 ввечері повернувся додому з роботи, приблизно о 22 год. лягли відпочивати, а вранці виявила зникнення належного їй мобільного телефону марки «Леново», стала шукати, але не знайшла, подумала, що може її дитина кудись поділа. Відвезла дитину до школи, приблизно о 08.30 заїхала додому та виявила зникнення телевізору. Зрозуміла, що телефон і телевізор викрав ОСОБА_5 Телефонувала йому, просила повернути речі, він обіцяв, але того ж дня вирішила звернутися до поліції. В послідуючому речі повернули працівники поліції. На даний час обвинуваченого пробачила, просить не позбавляти його волі.
Докази по справі в судовому засіданні досліджені згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються і суд вважає їх встановленими та доказаними у суді.
Таким чином, факт вчинення злочину ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження в суді, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, які пом'якшують його покарання, особу ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, при судовому розгляді справи не встановлено.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину.
Згідно досудової доповіді, складеної Верхньодніпровським МРВ ПС МРУ ВКПП МЮ відносно обвинуваченого, виправлення ОСОБА_5 можливо без позбавлення волі, однак ОСОБА_5 має середній ризик вчинення повторного правопорушення, тому виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Врахувавши обставини справи та особу обвинуваченого, дані досудової доповіді органу пробації, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, тому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, а з метою здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за обвинуваченим, покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Застосування до обвинуваченого менш суворих видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, суд вважає недоцільним, оскільки ОСОБА_5 не працює, не має доходу та сталих соціальних зв'язків.
Речові докази по справі: мобільний телефон Lenovo А-2800-d,, телевізор марки «Сатурн», ключ , які зберігаються у потерпілої ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки- слід залишити потерпілій.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75, п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі: мобільний телефон Lenovo А-2800-d, телевізор марки «Сатурн», ключ , які зберігаються у потерпілої ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки - залишити потерпілій.
На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1