іменем України
10 травня 2017 рокуСправа №451/825/16-ц
Провадження № 2/451/170/17
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
встановив:
22 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В позовній заяві зазначає, що 23.08.2013 року він позичив відповідачу ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) доларів США для власних потреб, що складає на день подання заяви 49701 гривень 86 копійок (відповідно до курсу американського долара встановленого НБУ, станом на 12.07.2016 рік) строком до 22 січня 2014 року. На підтвердження укладеного договору позики відповідач надав йому розписку 23.08.2013 року. У встановлений договором строк, перебуваючи в дружніх відносинах з його знайомими та посилаючись на фінансові негаразди відповідач борг згідно розписки не повернув у зазначений в розписці термін, попросивши продовжити угоду на рік. Після того як пройшло більше року, відповідач під будь-яким приводом ухилявся від виконання свого зобов'язання. При зустрічах переконував, що поверне позичену суму та пообіцяв віддячитись виплативши відсотки в розмірі двадцять процентів річних. Просив почекати, запевнивши, що неодмінно поверне борг з відсотками, а в результаті перестав відповідати на телефонні дзвінки, уникав зустрічі. Просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в сумі 53727 гривень 71 копійку, а саме 49701 гривню 86 копійок (2000 доларів США), відсотки за період з 22.01.2014 року по 23.08.2016 року в сумі 4025 гривень 85 копійок та судові витрати.
В процесі розгляду справи 27.09.2016 року позивач надав клопотання про збільшення розміру судового позову, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в сумі 53260 гривень, відсотки за період з 22.01.2014 року по 23.08.2016 року в сумі 4314 гривень 06 копійок та судові витрати (а.с.26).
Заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 53260 гривень боргу за договором позики, три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 4314 гривень 06 копійок та 577 гривень 21 копійок судових витрат, понесених за подання позовної заяви, а всього 58151 (п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят одна) гривня 27 (двадцять сім) копійок (а.с.39-41).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 31 січня 2017 року заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2016 року - скасовано (а.с.76-77).
Ухвалою цього ж суду від 20 лютого 2017 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу за клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, після її проведення провадження судом відновлено 10 травня 2017 року.
В процесі розгляду справи позивачем збільшено позовні вимоги, просив суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу з відсотками в сумі 61 538 гривень 80 копійок, судові витрати й витрати на представника.
В судове засідання позивач не з»явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та постановлення рішення про задоволення позовних вимог (а.с.111).
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався позивач.
Відповідач в судове засідання та його представник повторно не з»явилися, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с.37).
Оскільки справа неодноразово відкладалась через неявку відповідача, який жодного разу в судові засідання не з»являвся, будь яких доказів поважності причин його відсутності суду не подав, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутності відповідача з врахуванням тривалого перебування справи у провадженні суду та заяви позивача. Неявка відповідача на думку суду викликана затягуванням розгляду справи.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Суд встановив, що 23 серпня 2013 року ОСОБА_2 власноручно написав розписку ОСОБА_1 про отримання у останнього дві тисячі доларів США, який зобов”язувався до 22 січня 2014 року їх повернути (а.с.7 зворот).
В тексті зазначеної розписки міститься безумовне зобов'язання відповідача повернути отримані від позивача грошові кошти, а також підтвердження їх отримання.
Висновком судової експертизи №1012 від 15.03.2017 року підтверджено, що рукописні записи, які починаються словами розписка та закінчуються записом 23.08.2013 року та підпис ОСОБА_2, виконані ОСОБА_2 (а.с.94-95 зворот).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правиламист.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно частини 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд, як зазначено вище в рішенні, зробив висновок, що між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за яким боржник (відповідач) зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана від позивача.
Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, яку було передано позивачу, та який є борговим документом.
За правилом ч. ч. 2 та 3 ст.535 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Цією статтею встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов'язання не були виконані ні у строки визначені договором, тому відповідач прострочив виплату заборгованості за договором позики, а відтак підлягають стягненню три відсотки річних від простроченої суми виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, оскільки позивачем невірно проведено розрахунок боргу та 3% річних (а.с.104 зворот) та не підлягають стягненню в користь позивача 400 гривень за надання доручення представнику позивача, оскільки такі не підтверджені належними письмовими доказами.
Оскільки офіційний курс долара по відношенні до української гривні станом на 10 травня 2017 року на час постановлення судом рішення становить 26 гривень 46 копійок, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 52 920 гривень (що еквівалентно 2000 доларів США) боргу за договором позики, три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 3175 гривень (52920 гривень х на 3% х 2 роки) та витрати за проведення експертизи в розмірі 4954 гривні 50 копійок.
У відповідності до ст.88 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог про стягнення боргу за розпискою стягненню з відповідача підлягають у користь позивача судові витрати в розмірі 560 гривень 95 копійка.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 158, 169, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 52 920 гривен за договором позики, три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 3175 гривень, 560 гривень 95 копійок судових витрат, понесених за подання позовної заяви та 4954 гривні 50 копійок, а всього 61 610 ( шістдесят одну тисячу шістсот десять) гривень 45 (сорок п'ять ) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийОСОБА_4