Справа № 446/2003/15-ц
27.03.2017 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бакай І. А.
секретаря Новосад І.В.
розглянувши цивільну справу за позовом за позовною заявою Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства м. Кам»янка-Бузька» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,
Позивач звернувся до суду із позовом та просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства м. Кам»янка-Бузька» 2067,84 грн. боргу
Від представника позивача надійшла телефонограмма в якій позовні вимоги підтримані, просять суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, онак подала заяву в якій просить застосувати сткроки позовної давності та відмовити у позові.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом втановлено, що ОСОБА_2 була власником квартири до 06.08.2009 року, згідно договору купівлі-продажу посвідченого нотаріусом ОСОБА_3 від 06.08.2009року квартири АДРЕСА_1»янка-Бузька Львівської області належить на праві власності ОСОБА_4.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статей 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.
Відповідно до вимог цієї норми початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Звертаючись до суду 11.09.2015 року із позовом позивач у позовній заяві зазначає, про те, що до 06.08.2009 року ОСОБА_2 була власником квартири.
Згідно вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідачем у справі було подано заяву про застосування позовної давності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові, що також відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України при розгляді справи № 6-48цс15.
На підставі вищевикладеного та зважаючи на те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити за спливом строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства м. Кам»янка-Бузька» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга апеляційному суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий :
Оригінал рішення.