Єдиний унікальний номер 448/561/17
Провадження № 2-а/448/60/17
Іменем України
11.05.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоус Ю.Б.,
при секретарі Романченко І.А.,
за участю представника позивача Хом'як Є.Л.,
відповідача ОСОБА_2,
перекладача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
10.05.2017 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що громадянина Індії ОСОБА_2 - відповідача у справі 08.05.2017року о 11 год. 20 хв. було передано з польської сторони на українську в пункті пропуску «Шегині» на підставі Угоди про реадмісію, за те, що останній, спільно з іншими громадянами Індії ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснив незаконний перетин Державного кордону з України до Республіки Польща поза пунктом пропуску на напрямку 466-467 прикордонного знаку на ділянці відповідальності ВПС «Нижанковичі», що на території Старосамбірського району Львівської області.
Зазначає, що за результатами з'ясування обставин даного правопорушення було встановлено, що відповідач потрапив на територію України законним шляхом, а саме 29.04.2017року через авіаційний пункт пропуску «Бориспіль». Однак, знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху.
Стверджує, що підставами вважати, що відповідач і в подальшому буде ухилятися від самостійного виїзду за межі України і спробує повторно незаконно перетнути ДКУ є: відсутність можливості самостійного повернення на Батьківщину у зв'язку із нестачею коштів для легального повернення на територію Індії, зокрема придбання квитків, оплати інших пов'язаних з цим послуг; відсутність законних підстав, які дають право перебувати на території України; відсутність на території України родинних зв'язків, відкритий намір потрапити в країни Західної Європи незаконним шляхом.
З огляду на вищенаведене, просить суд примусово видворити відповідача за межі території України та затримати відповідача з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, подав до суду клопотання, в якому просить затримати відповідача та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк, визначений ч.7 ст.183-7 КАС України.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За правилами частини шостої статті 6 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Судом встановлено, що громадянин Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Індії м.Паніпат Гаряна, житель Індії м.Чандігарх - відповідач у справі, 29.04.2017 року законним шляхом потрапив на територію України через пункт пропуску для авіаційного сполучення «Бориспіль» на підставі закордонного паспорту громадянина Індії НОМЕР_1.
В подальшому, 07.05.2017року відповідач ОСОБА_2 у групі з громадянами Індії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 незаконно перетнув державний кордон України в Республіку Польща поза пунктом пропуску в районі 466-467 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Нижанковичі» на території Старосамбірського району Львівської області, та 08.05.2017року о 11.20 год. в пункті пропуску «Медика-Шегині» на території Мостиського району Львівської області був затриманий під час прийому-передачі з Республіки Польща.
Постановою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.05.2017року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 гривень.
Цього ж дня, 10.05.2017року згідно з вимогами ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" начальником Мостиського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України та зобов'язано його покинути територію України у термін до 11.05.2017 року.
Як вбачається із пояснень сторін та матеріалів справи, рішення про примусове повернення за межі України відповідачем не може бути виконано самостійно, оскільки у нього відсутні необхідні для цього грошові кошти. Із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів відповідач не звертався.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 08.05.2017 року; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 08.05.2017року; актом приймання-передавання особи від 08.05.2017року; копією закордонного паспорту громадянина Індії відповідача ОСОБА_2 НОМЕР_1; копією постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.05.2017 року; письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_2 від 09.05.2017року.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч.1 ст.183-7 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини про те, що відповідач незаконно перетнув державний кордон України з Республікою Польща поза пунктом пропуску, беручи до уваги відсутність у відповідача грошових коштів необхідних для самостійного та добровільного повернення в країну походження - Індію, а також відсутність у відповідача постійного місця проживання та законного джерела існування на території України, близьких родичів, власного житла чи дозволу на працевлаштування, враховуючи наявність рішення компетентного органу про примусове повернення відповідача, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься в подальшому від самостійного та добровільного виконання рішення про повернення за межі території України, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а саме примусове видворення за межі України.
Обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та унеможливлюють примусове видворення відповідача за межі України судом не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Пунктом 3 частини 2 ст.183-7 КАС України передбачено, що у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень, зокрема, затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно ч. 7 ст.183-7 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Враховуючи усе вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для примусового видворення відповідача за межі території України, а також затримання його з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 256 КАС України дану постанову, як вважає суд слід звернути до негайного виконання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.26, 30, 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 6, 11, 69-71, 86, 158 - 163, 183-7, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, - за межі території України.
Затриматигромадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення його ідентифікації та примусового видворення за межі території України, та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк визначений ч.7 ст.183-7 КАС України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду (м. Львів, вул. Саксаганського, 13) через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.Б.Білоус
Постанова набрала законної сили
«___» ______________ 20 р.
Суддя Ю.Б.Білоус