Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №317/4238/16 Головуючий у 1 інстанції: Нікітін В.В.
Провадження № 22-ц/778/1548/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
10 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Воробйової І.А.,
ОСОБА_2,
суддів: Трофімової Д.А.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку нерухомого майна та визнання права власності на частку нерухомого майна, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку нерухомого майна та визнання права власності на частку нерухомого майна.
В позові зазначала, що вона є власником 53/100 частини житлового будинку № 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області. Інші 47/100 частини вказаного житлового будинку перебувають у власності відповідача. Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, яка належить позивачу ОСОБА_4 на праві власності. 18 вересня 2006 року ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_4 сплатити їй 3000 гривень за належну відповідачу 47/100 частину будинку та про передачу цієї частини у власність позивача. В той же день позивач ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_3 вказану суму за належну останній частину житлового будинку. Однак, від подальшого юридичного оформлення договору купівлі-продажу відповідач ОСОБА_3 відмовилась.
Вона з 1992 року проживає в спірному будинку. У 2004 році нею було проведено газифікацію цього будинку. До цього часу вона займається його благоустроєм та обробляє земельну ділянку. В той же час, відповідач ОСОБА_3 вказану земельну ділянку не обробляє, не вчиняє дій з благоустрою спірного будинку. Між нею та відповідачем виникли неприязні відносини, внаслідок яких відповідач ОСОБА_3 здійснює фізичне насильство над позивачем ОСОБА_4
Оскільки позивач ОСОБА_4 у 2006 році сплатила відповідачу ОСОБА_3 3000 гривень за 47/100 частку будинку № 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області, фактично купивши зазначену частку будинку у відповідача, а відповідач ухилилась від юридичного оформлення договору, позивач і подала дану позовну заяву.
Посилаючись на викладені обставини, просила суд припинити право власності ОСОБА_3 на 47/100 частини житлового будинку 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 47/100 частини житлового будинку 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 551, 20 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_3 на 47/100 частини житлового будинку 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 47/100 частини житлового будинку 19 по вулиці Центральній в с. Канівське Запорізького району Запорізької області.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 551, 20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 53/100 житлового будинку № 19 по вулиці Центральній в с. Канівське, Запорізького району Запорізької області власником вказаної частки майна є позивач ОСОБА_4 (а.с. 5).
Право власності позивача на вказане майно виникло на підставі договору дарування № 20 від 24.02.1993 року.
До матеріалів справи позивачем долучено також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування права власності на 53/100 житлового будинку № 19 по вулиці Центральній в с. Канівське, Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2013 року по справі № 22-ц/778/3066/13 (а.с. 8).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2014 р., власником земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 2322184900:06:001:0014, що розташована за адресою: вул. Центральна 19, с. Канівське, Запорізького району Запорізької області, є ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно пояснень позивача на прохання ОСОБА_3 18 вересня 2006 року ОСОБА_4 виплатила сестрі 3000 грн. за належні останній на праві власності 47/100 часток житлового будинку № 19 по вул. Центральній в с. Канівське, що підтверджується розпискою, оформленою у присутності свідків, а саме: сина позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на ст.220 ЦК України вважав, що оскільки відбулось повне виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, а у позивача відсутня можливість посвідчити його в нотаріальному порядку у зв'язку з ухилення відповідача від такого посвідчення, то існують підстави для визнання договору дійсним та визнання за позивачем права власності на майно.
Проте з висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом ст.210, ч.3 ст. 640 ЦК України у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Пленум Верховного Суду України в пункті 13 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009р. №9 розяснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Ухвалюючи у справі судові рішення, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та не врахував, що договір купівлі-продажу частини будинку, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний судом дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК, і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.
Отже, звязку із порушення сторонами у справі вимог закону щодо форми договорів, які потребують нотаріального посвідчення та порядку їх реєстрації, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене судове рішення, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, слід скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку нерухомого майна та визнання права власності на частку нерухомого майна відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №317/4238/16 Головуючий у 1 інстанції: Нікітін В.В.
Провадження № 22-ц/778/1548/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
10 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Воробйової І.А.,
ОСОБА_2,
суддів: Трофімової Д.А.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку нерухомого майна та визнання права власності на частку нерухомого майна, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку нерухомого майна та визнання права власності на частку нерухомого майна відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: