Справа № 462/1983/17
05 травня 2017 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Залізничного ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12017140060001766 від 04.05.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий Залізничного ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням, погодженим із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , про накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung», SM -J 100H, білого кольору імеі-1: НОМЕР_1 , котрий знаходяться на зберіганні за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що дане майно відповідно до ч.1 ст.98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017140060001766.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити.
Дане клопотання можливо розглянути в порядку ч.2 ст.172 КПК України, тобто без повідомлення власників майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши доводи слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12017140060001766, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12017140060001766, 04.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.125 КК України.
Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області з письмовою заявою звернулася ОСОБА_5 , в якій просить прийняти міри до її сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , з 28.04.2017 систематично кожного дня умисно наносив тілесні ушкодження їй та її матері ОСОБА_7 , яка являється інвалідом. Будучи допитаною потерпіла ОСОБА_5 підтримала свою заяву та повідомила що її син ОСОБА_6 після звільнення з місць позбавлення волі почав постійно знущатися над нею та ОСОБА_7 наносячи їм постійно тілесні ушкодження та морально знущався над ними. З 25.04.2017 заборонив виходити з квартири та постійно бив і знущався, під час чого знімав події та розмови на відео камеру свого мобільного телефону. 04.05.2017 року було проведено огляд місця події, а саме кабінет №31 Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області де був присутній ОСОБА_6 в якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», SM -J 100H, білого кольору імеі-1: НОМЕР_1 .
Частина 2 ст.168 КПК України передбачає, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
У відповідності до вимог ст.ст. 236, 237 КПК України при обшуку, огляді слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.1 ст.167, ч.5 ст.171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Зміст ст.167 КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене при обшуку майно. Так, згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначений перелік критеріїв є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Тому, зважаючи на положення ст.ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Інші речі під час обшуку не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення під час обшуку у підозрюваного речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч.2 ст.167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч.2 ст.170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч.2 ст.167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.
У відповідності до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається із постанови слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 05.05.2017 року майно, на яке просить накласти арешт слідчий, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017140060001766.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.167 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167, ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути відчужені, втрачені, знищені клопотання про арешт є обґрунтованим, оскільки наявні для цього правові підстави.
Керуючись ст.ст. 117, 167, 170-173, 236, 237, 309 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання слідчого Залізничного ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017140060001766 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung», SM -J 100H, білого кольору імеі-1: НОМЕР_1 , котрий знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12017140060001766.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до апеляційного суду Львівської області.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1