Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 315/795/16-ц Головуючий у 1 інстанції Телегуз С.М.
Номер провадження 22-ц/778/861/17 Суддя-доповідач Кухар С.В.
10 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кухаря С.В.,
суддів: Воробїової І.А.
Полякова О.З.,
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В. на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09.08.2016 року позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно до договору № 39.407-32/Ф від 09.11.2006 року, укладеного між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ОСОБА_5, банк надав відповідачу кредит у сумі 50 000 грн., на споживчі цілі терміном з 09.11.2006 року до 05.11.2011 року зі сплатою 25,1 % річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день по методу "факт/факт", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у році.
Згідно із п.1.5 Кредитного договору, сторони погодили наступну черговість погашення Позичальником своїх грошових зобов'язань за даним договором:
- прострочені проценти (якщо буде місце прострочення);
- строкові проценти;
- прострочена сума основного боргу (якщо має бути місце прострочення);
- строкова сума основного боргу;
- штрафи за цим договором.
Відповідно до п. 5.3.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язався вчасно та в повному обсязі погасити кредит.
Згідно п.61 Кредитного договору у разі порушення Позичальником умов цільового використання Кредиту, визначеного п. 12 Договору та/або вимог п.п.3.1, 2.4 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 1 % від суми Кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, за кожний випадок порушення.
Відповідач ОСОБА_5 скористалась кредитними ресурсами, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконала.
22.11.2010 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення по справі № 2-719/2010. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість по кредитному договору № 39.407-32/Ф від 09.11.2006 року в сумі 56134,54 грн. та судові витрати.
На момент звернення до суду зобов'язання за кредитним договором № 39.407-32/Ф від 09.11.2006 року відповідачем не виконані, так само як не виконано і рішення суду від 22.11.2010 року.
Внаслідок невиконання зобов'язань по сплаті суми кредиту, за Кредитним договором № 39.407-32 від 09.11.2006 року утворилась заборгованість, яка станом на 28.07.2016 року складає 52062,64 грн., з яких сума заборгованості за відсотками 52062,64 грн; сума щтрафу в розмірі 500 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати.
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2016 року позов ПАТ «Український Бізнес Банк» залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПАТ «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2006 року між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 39.407-32/Ф ( а.с.4-5).
Відповідно до цього договору банк надав відповідачу кредит у сумі 50 000 грн., на споживчі цілі терміном з 09.11.2006 року до 05.11.2011 року зі сплатою 25,1 % річних ( а.с.6).
Відповідач ОСОБА_5 скористалась кредитними ресурсами, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконала.
22.11.2010 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення по справі № 2-719/2010. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість по кредитному договору № 39.407-32/Ф від 09.11.2006 року в сумі 56134,54 грн. та судові витрати.
На момент звернення до суду зобов'язання за кредитним договором № 39.407-32/Ф від 09.11.2006 року відповідачем не виконані.
Внаслідок невиконання зобов'язань по сплаті кредиту, за Кредитним договором № 39.407-32 від 09.11.2006 року позивачем донараховано відсотки за час фактичного користування коштами відповідачем та суму штрафу за несвоєчасне виконання за період з 10.06.2010 року по 27.07.2016 року на загальну суму 52562,64грн., що підтверджується довідкою про заборгованість ( а.с. 9-11).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У разі порушення зобов'язання, у тому числі за кредитним договором, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610 ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 1 абзацу 2 ст. 259 ЦК України договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Договір між сторонами про збільшення позовної давності у письмовій формі не укладався.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.,ч.1, 5 ст.261 ЦК України).
За ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно наданих суду розрахунків суми позову, проценти за користування кредитом та штраф за несвоєчасне виконання зобов'язання нараховані за період з 10.06.2010 року по 27.07.2016року.
При цьому жодного платежу на погашення цієї заборгованості відповідачем не було здійснено, заборгованість частково погашалась лише на виконання рішення суду від 22.11.2010 року.
Позивач звернувся з позовом до суду 09.08.2016 року, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності.
В суді першої інстанції відповідач подав письмову заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 37-38).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно ст.266 ЦК України за спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо).
Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що строк давності за вимогами позивача щодо стягнення зазначеної банком заборгованості за кредитним договором минув.
Доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався банк в суді першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що термін дії договору не сплив, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В., відхилити.
Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2016 року у цій справі без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: